Поляки знімуть фільм про катастрофу президентського Ту-154. ВІДЕО

Польський режисер Антоні Краузе має намір навесні 2013 року розпочати зйомки фільму про авіакатастрофу Ту-154, в якій загинув президент Польщі Лех Качинський.

Про це повідомляє Кореспондент із посиланням на РІА "Новості" і продюсера картини Мацея Павлицького.

"Головна героїня - журналістка, а фільм починається катастрофою в тумані, - розповів продюсер про планований сюжет. - Паралельно розвивається розповідь про приватне розслідування головної героїні, про те, що сталося у цьому тумані, і про Польщу після 10 квітня 2010 року".

За словами Краузу, у фільмі буде присутня й ретроспектива подій перед катастрофою, включаючи візит президента Качинського до Грузії.

Як Ющенко з Качинським літав у Тбілісі. Рапорт польського пілота

В кінці фільму повториться сцена трагедії 10 квітня.

Режисер Краузе відомий, зокрема, роботою над екранізацією книги "Акваріум" втікача з радянських спецслужб на Захід Віктора Суворова. У 2011 році вийшла в світ остання його картина "Чорний четвер", у якій розповідається про розстріл демонстрації робітників у Гдині в 1970 році.

Зазначимо, Лех Качинський, який загинув в авіакатастрофі, особисто здійснював патронаж зйомок "Чорного четверга".

Трейлер попереднього фільму Краузе "Чорний четвер. Янек Вишневський упав"

Виконавців головних ролей Павлицький не назвав, проте зазначив, що бажання зіграти у фільмі виявило чимало відомих акторів.

Зйомки планують провести у Польщі, а також у США і Грузії з кінця березня – на початку квітня.

Трейлер голлівудського бойовика про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

Прем’єра фільму запланована на 2014 рік.

Як відомо, літак польського президента Леха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав.

На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів, серед них президент Качинський і його дружина, і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Дивіться також:

"А якщо буде туман?" Останні 40 хвилин розмов у кабіні Ту-154. СТЕНОГРАМА

Бжезінський: "Розмови про замах на Качинського - це огидно"

Інші матеріали за темою "Трагедія під Смоленськом"

Інші матеріали за темою "Кіно"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.