На барельєфі меморіалу Героям Дніпра встановили... кондиціонер

Мешканці 9-го мікрорайону Оболоні (Київ) на вул. Героїв Дніпра звернулися до народного депутата Олександра Бригинця (БЮТ) з проханням посприяти у перенесенні барельєфу з будинку №30 на стіну будинку №32-г і дали обіцянку, що доглядатимуть за меморіалом.

Причиною звернення мешканців будинку №30, 32-в та 34-а стало те, що над барельєфом встановили кондиціонер.

За словами оболонців, кондиціонер постійно заливає водою, що "знищує естетичний вигляд пам’ятника та є зневагою до полеглих героїв". До того ж меморіал закрили торгівельними кіосками.

Ситуація, яка склалась, не дає можливості належним чином увічнити пам’ять героїв, стверджують автори звернення.

Той самий барельєф

Бригинець звернувся до голови КМДА Попова з проханням або звільнити простір довкола барельєфу від кіосків і пристроїв, або перенести барельєф на сусідній будинок №32-г, мешканці якого готові доглядати за меморіалом.

Вулиця Героїв Дніпра, як і однойменна станція метро, названа на честь радянських воїнів - учасників битви за Київ і форсування Дніпра восени 1943 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.