Помер соратник Шухевича, ветеран "Нахтіґалю" й УПА Мирослав Кальба

21 січня 2013 року в Детройті (США) на 97-му році життя помер учасник боротьби в українському легіоні "Нахтіґаль" та в рядах УПА - Мирослав Кальба.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

16-річним Мирослав Кальба вступив до юнацької сітки ОУН. Як учасник польсько-німецької війни потрапив у німецький полон, де перебував до січня 1941 року.

Після звільнення, проводив військовий вишкіл молоді у м. Люблін (Польща). Згодом – він четар українського легіону "Нахтіґаль". У 1943 році на Жовківщині (Львівщина) організував і вишколював сотню УПА.

У 1944 році за розпорядженням командування УПА емігрував до Німеччини через хворобу, а у 1949 році емігрував до США, де проживав у м. Детройті.

Активний громадський діяч, провідний член українських організацій Визвольного фронту. Успішне навчання у Бережанській гімназії в молоді роки, великий досвід військовика й історика, бажання активно висвітлювати історію Другої світової війни спонукали Мирослава Кальбу взятися за перо.

Обкладинка з однієї з книг

Він автор шести книг і численних статей, в яких – документальні матеріали, історичні факти: "У лавах дружинників. Спогади", "Нахтіґаль" (Курінь Дружин українських націоналістів) – у світі фактів і документів", "Дружини українських націоналістів" у 1941-1943 рр.", "Нахтіґаль, український батальйон 1941 р.", "Ми присягали Україні" та "ДУН у розбудові УПА".

У книзі "ДУН у розбудові УПА" автор широко репрезентує портрет Романа Шухевича, як провідника, командира УПА, з яким йому довелося спілкуватися на протязі двох років.

Починаючи із 1990 року, Кальба багато разів приїжджав на свою батьківщину (народився у с. Мозолівка Підгаєцького району Тернопільської області). У Тернополі читав лекції на історичному факультеті Тернопільського Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопільському Національному економічному університеті, а також Українській національній гвардії.

Учасник багатьох конференцій та імпрез  з нагоди урочистих історичних дат (в тому числі й ювілеїв УПА) в Україні та закордоном.

Історична Правда висловлює співчуття рідним і близьким ветерана. 

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано. Більшість бійців згодом перейшли в УПА.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.