Спецпроект

"Бутирка" може стати музеєм

Голова комісії Громадської палати з проблем безпеки громадян Російської Федерації, Анатолій Кучерена, клопотатиме про те, щоб зробити музей з будівлі одного з найстаріших столичних слідчих ізоляторів "Бутирка".

Про це пише ria.ru.

Члени комісії ГП з проблем безпеки громадян відвідали СІЗО-2 столичного управління ФСВП Росії, за підсумками якого Кучерена заявив журналістам, що, на його думку, будівля "Бутирки" має з часом стати музеєм.

"Ми зараз витребуємо список всіх відомих людей, хто тут сидів, і будемо виходити з клопотанням, думаю, члени комісії мене підтримають, щоб цю будівлю зробили з часом музеєм. Багато молоді цікавиться і хочуть прийти сюди на екскурсію, так що, я думаю, це буде непогано ", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що керівник управління ФСВП Росії по Москві і начальник ізолятора роблять все можливе, "латають діри", але будівлі, де розташовується ізолятор, в цьому році виповнюється вже 242 роки і люди тут, на його думку, сидіти не повинні. "Вдумайтеся, які люди тут сиділи - тут Маяковський починав писати і так далі", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що комісія ставила перед собою завдання подивитися, як розміщуються обвинувачені, підозрювані і засуджені "Бутирки", а також зрозуміти, як працюють слідчі органи і суди.

На сьогоднішній день "переліміт" в "Бутирці" склав 130 осіб.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.