Спецпроект

Музей Леніна в Монголії заселять динозаврами

Столиця Монголії Улан Батор збирається розпрощатися з музеєм В. Леніна, переробивши його в центр зберігання своєї солідної колекції скам'янілостей.

Про це пише The Guardian.

Монгольський уряд збирається перетворити будівлю на музей динозаврів. Головною визначною пам'яткою в ньому повинен стати семиметровий скелет Tyrannosaurus bataar, якому 70 мільйонів років.

"Монголія посилає останки динозаврів на закордонні виставки вже 20 років, в той час як вдома у нас немає свого музею. У нас чудова колекція останків, але люди про це не знають", - повідомив міністр культури, спорту і туризму Ендонгійн Отгонбаяр.

За даними видання, країна давно викликає інтерес у палеонтологів. Засновник інституту вивчення монгольських динозаврів в Нью-Йорку Болорцецег Мінжін відзначає не лише обширність і різноманітність наявних останків, але і їх унікальну збереженість. "Ви можете знайти цілі скелети в пустелі Гобі", - відзначає вчений.

Уряд Монголії сподівається, що музей буде сприяти зростанню інтересу серед місцевого населення до своєї історії, зниженню контрабанди, а також приверне нових туристів.

Зазначимо, раніше величезна будівля, яку досі прикрашає бюст вождя світового пролетаріату, багато років здавалося під офіси.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.