У Рівному розкажуть про скульптора і воїна УНР

У Рівному відбудеться творчий вечір Романа Коваля з нагоди висунення його книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” на Шевченківську премію.

 

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу “Холодний Яр”.

Вестиме вечір письменник Василь Шкляр.

У межах вечора відбудеться прем’єра двосерійного документального фільму “Стеком і шаблею”. Створений він за мотивами історичного нарису Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.

Події стрічки розгортаються в Полтаві, Миргороді, Петербурзі, Києві, Львові, Болехові, Кракові, Парижі, Фрайштадті, а також на Козацьких Хуторах, де народився Михайло Гаврилко.

У фільмі використано документальну хроніку Першої світової війни, думки експертів, кадри документально-художнього фільму “Бій за гору Маківку”.

У постановочних сценах взяли участь члени Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” (м. Львів) та Військово-історичної ГО “Бастіон” (м. Чигирин).

Час і місце заходу: 2 лютого 2013 року о 15:00 у Рівненському обласному музично-драматичному театрі (Майдан Незалежності, 1).

Про видатного художника, скульптора і отамана УНР розповідають поет Ігор Калинець, мистецтвознавці Віталій Ханко і Дмитро Степовик, скульптори Михайло Горловий, Василь Ярич та Віктор Рябов, художники Микола Грох й Орест Скоп, історики Іван Головацький та Володимир Бойко, драматург Василь Портяк, краєзнавці Лариса Дармохвал, Галина Якимів-Скворій, Людмила Кучеренко, Іван Радковець, Роман Сколоздра, підприємець Олег Ситюк та онуки митця – Ярослав, Орест і Любомир Абрагамовичі.

Вхід вільний.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".