Спецпроект

В Росії відкриють музей однієї книги Солженіцина

У селищі Мезіновський Гусь-Хрустального району заклали перший камінь майбутнього музею однієї книги Олександра Солженіцина. Експозиція буде присвячена оповіданню "Матрьонін двір" і достеменно повторить і сам будинок, в якому письменник колись жив, і елементи побуту, і навіть атмосферу.

Про це пише news.mail.ru

Кілька підприємців області погодилися проспонсорувати будівництво.

Краєзнавці та шанувальники творчості Олександра Солженіцина розробили спеціальний проект для туристів - "Маршрут Солженіцина", центральним пунктом якого і стане реальний Матрьонін двір.

Очікується, що будівництво Матрьоніного двору завершиться протягом півроку. Музей планують відкрити 3 серпня, в день пам'яті письменника Солженіцина. На відкриття збирається приїхати і вдова письменника Наталія Солженіцина, з якою досі підтримує зв'язок директор шкільного музею Солженіцина в Мезіновському, Катерина Колеснікова.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.