Спецпроект

В Росії відкриють музей однієї книги Солженіцина

У селищі Мезіновський Гусь-Хрустального району заклали перший камінь майбутнього музею однієї книги Олександра Солженіцина. Експозиція буде присвячена оповіданню "Матрьонін двір" і достеменно повторить і сам будинок, в якому письменник колись жив, і елементи побуту, і навіть атмосферу.

Про це пише news.mail.ru

Кілька підприємців області погодилися проспонсорувати будівництво.

Краєзнавці та шанувальники творчості Олександра Солженіцина розробили спеціальний проект для туристів - "Маршрут Солженіцина", центральним пунктом якого і стане реальний Матрьонін двір.

Очікується, що будівництво Матрьоніного двору завершиться протягом півроку. Музей планують відкрити 3 серпня, в день пам'яті письменника Солженіцина. На відкриття збирається приїхати і вдова письменника Наталія Солженіцина, з якою досі підтримує зв'язок директор шкільного музею Солженіцина в Мезіновському, Катерина Колеснікова.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.