У Табачника кажуть, що прибрали Бандеру з ЗНО ще торік

У минулорічних тестах ЗНО з історії України також були відсутні імена Степана Бандери і Романа Шухевича в переліку персоналій, необхідних для успішного проходження випробування.

Про це повідомляє прес-служба Міносвіти, коментуючи інформацію про те, що ці персоналії зникла з тестів ЗНО у 2013 році.

"Слід зазначити, що імена вищезгаданих політичних діячів в минулорічних тестових завданнях з історії України також були відсутні!", - йдеться у повідомленні.

Водночас у Міносвіти наголосили, що, незважаючи на це, для успішного складання ЗНО абітурієнт повинен знати діяльність Бандери, Шухевича та інших політичних діячів, "вміти характеризувати їхню діяльність, визначати її етапи, встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій".

"Тестами ЗНО неможливо перевірити знання про всі події, явища, постаті, які вивчаються за програмами загальноосвітніх навчальних закладів. Тестові завдання для ЗНО спрямовані на виявлення сформованості соціально-адаптованого випускника загальноосвітнього навчального закладу, здатного навчатися впродовж життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою роль у державі і світі", - сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

Українська правда

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.