У Табачника кажуть, що прибрали Бандеру з ЗНО ще торік

У минулорічних тестах ЗНО з історії України також були відсутні імена Степана Бандери і Романа Шухевича в переліку персоналій, необхідних для успішного проходження випробування.

Про це повідомляє прес-служба Міносвіти, коментуючи інформацію про те, що ці персоналії зникла з тестів ЗНО у 2013 році.

"Слід зазначити, що імена вищезгаданих політичних діячів в минулорічних тестових завданнях з історії України також були відсутні!", - йдеться у повідомленні.

Водночас у Міносвіти наголосили, що, незважаючи на це, для успішного складання ЗНО абітурієнт повинен знати діяльність Бандери, Шухевича та інших політичних діячів, "вміти характеризувати їхню діяльність, визначати її етапи, встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій".

"Тестами ЗНО неможливо перевірити знання про всі події, явища, постаті, які вивчаються за програмами загальноосвітніх навчальних закладів. Тестові завдання для ЗНО спрямовані на виявлення сформованості соціально-адаптованого випускника загальноосвітнього навчального закладу, здатного навчатися впродовж життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою роль у державі і світі", - сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

Українська правда

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.