Хасиди в США відсудили в Росії 50 тисяч доларів щодня за свій архів

Федеральний суддя в США постановив, що Росія має платити штраф у розмірі 50 тисяч доларів на день за небажання повертати рукописи і книги хасидського руху "Хабад-Любавич".

Відповідну постанову виніс суддя федерального районного суду США у Вашингтоні Ройс Ламберт, повідомляє Zman.

Ламберт раніше постановив, що манускрипти незаконно знаходяться у володінні Російської державної бібліотеки та Російського державного військового архіву.

У 2010 році цей же суддя розпорядився, щоб книги і рукописи були передані в посольство США в Москві або безпосередньо представникам організації "ХАБАД-Любавич". Росія тоді відмовилася виконати цю постанову.

МЗС Росії прокоментувало слова адвоката єврейської громади, який заявив, що для виконання рішення суду "ХАБАД" буде домагатися арешту бібліотеки Шнеєрсона на території США: "Якщо російське державне майно, не захищене дипломатичним імунітетом, буде арештовано в США, як того вимагає "ХАБАД", ми будемо змушені вжити жорстких відповідних дій".

При цьому Росія вже призупинила організацію виставок в США через побоювання арешту експонатів у відповідності з рішенням 2010 року.

"Бібліотека Шнеєрсона" - зібрання історичних документів, що належало Любавицькому рабину Йосипу Іцхаку Шнеєрсону. Частина колекції була націоналізована більшовиками в 1918 році і зрештою опинилася у фондах РДБ.

Іншу частину Шнеєрсон вивіз з Радянського Союзу, емігрувавши в 1930-і роки. 25 тисяч сторінок рукописів потрапили в руки нацистів, потім опинилися у Червоної армії і були передані в Російський державний військовий архів.

"Бібліотека Шнеєрсона" являє собою колекцію давньоєврейських книг і рукописів, зібраних рабинами єврейської організації Хабад в кінці XVIII століття на території сучасної Білорусії. Ця колекція є однією з релігійних святинь іудеїв. Зібрання Шнеєрсона нараховує близько 12 тисяч книг і 50 тисяч рідкісних документів, у тому числі 381 рукопис.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.