В Тернополі проголосили рік засновника міста

Згідно з розпорядженням міського голови Тернополя Сергія Надала, 2013-ий рік в обласному центрі проголошений роком Яна Тарновського — коронного гетьмана, воєводи, письменника і військового теоретика.

Про це повідомляє "День".

Цього року тернопільці відзначатимуть 525-річчя з часу народження засновника свого міста. До першого лютого управлінню освіти і науки та управлінню культури і мистецтв доручено розробити план заходів по вшануванню його пам’яті.

Як свідчать історичні джерела, Ян Амор Тарновський гербу Леліва (родом із Тарнова) був одним з найвидатніших гетьманів Королівства Польського. На його праці "Рада воєнної справи" (Consilium rationis bellicae) виховувалось декілька поколінь полководців держави.

У 1540-му році  Ян Тарновський заснував Тернопіль. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси.

У 1548 році місту надано Магдебурзьке право. Тернопіль був звільнений від мита, а тернопільські купці-згінники худоби звільнялися від нього і в межах всієї Корони.

Загалом Ян Тарновський мав десять міст, сто двадцять сіл і його володіння вважалися одними з найбільших в Речі Посполитій та називалися "державою Тарновською".

Ян Амор Тарновський був не тільки досвідченим і відомим в Європі воєначальником, а й високо освіченою людиною, меценатом. У родовому маєтку під Тарновом створив велику бібліотеку, зібрав значну колекцію творів мистецтва. У нього часто гостювали видатні діячі культури.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.