Івано-Франківськ пропонують перейменувати

На сесії Івано-Франківської обласної ради у депутатському запиті керівника місцевої "Просвіти" Степана Волковецького прозвучала пропозиція з назви обласного центру забрати першу частину – "Івано-".

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Він назвав першу частину назви "абсурдним додатком", "рудиментом радянської епохи".

На думку депутата, у 1962 році при перейменуванні Станіслава на Івано-Франківськ з нагоди 300-річчя міста тодішній режим "намагався відмежуватися від прізвища іспанського диктатора Франко".

Степан Волковецький заявляє, що теперішня назва не відповідає ані нормам української мови, ані традиціям назв міст і області. Як приклад навів Хмельницький. "Його ж не називаємо Богдано-Хмельницьк", – зауважив депутат.

Невдалою назву обласного центру Прикарпаття вважає і депутат обласної ради, письменник, лауреат Шевченківської премії Степан Пушик. Він теж за "Франківськ", але наголошує, що "обов’язково потрібно зберегти ім’я Івана Франка".

Депутати підтримали ці пропозиції. Було зазначено, що йдеться не про перейменування міста, а про внесення змін у назву.

Відповідні рішення повинні спершу ухвалити міська і обласна ради, а потім – Верховна Рада.

Про інші перейменування міст і вулиць в Україні читайте за тегом "топоніміка".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.