У Києві презентують книгу про іноземців у Галицькій армії

У Києві відбудеться презентація книги відомого львівського журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство: у ній йдеться про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах УГА.

За словами автора, досі вважалося, що загалом офіцерів-чужинців в УГА було кілька десятків, однак аналіз архівних документів та спогадів свідчить - насправді на захист Західноукраїнської Народної Республіки стало значно більше європейських солдатів.

"Хтось із них пішов до галицького війська добровільно, за покликом серця. Інші зголосилися "на роботу", бо за чотири роки Першої світової звикли до військових буднів, - зазначив Стецишин. - Були, очевидно, й такі, які пішли захищати ЗУНР, а потім і УНР із примусу, безнадії чи просто з авантюрних міркувань".

Історик понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото, здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

На презентації читачі зможуть поспілкуватися з автором, Олегом Стецишиним. Також виступлять історик, доцент КНУ імені Т. Шевченка Андрій Руккас та координатор благодійної ініціативи "Героїка" Павло Подобєд.

Модератор — доктор історичних наук, доцент КНУ імені Т. Шевченка Іван Патриляк.

Час і місце: середа, 23 січня, 18:00. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.