Спецпроект

Колекціонер мріє створити музей радянського мистецтва

Ідея відкрити музей радянського мистецтва належить колекціонерові і підприємцю Андрію Філатову. Він є творцем єдиного в Росії арт-фонду, чиї цілі та функції полягають у пошуку та купівлі вивезених за кордон творів мистецтва радянського періоду.

Про це пише aktualno.ru.

Всі твори, які фонду вдасться придбати (а це російські і радянські картини, малюнки та скульптури, створені в період з 1917 по 1991 рік), будуть ретельно вивчені. Також передбачається складання та видання каталогів паралельно з активною експозиційної роботою.

На думку Філатова, якщо колекція з часом стане значною, то з'явиться музей радянського мистецтва в Європі чи Азії.

Фонд планує купувати по 10-12 полотен на рік.

Андрій Філатов вважає, що радянське мистецтво є недооціненим. Спочатку радянське культурне надбання було приховано залізною завісою, а після падіння СРСР багато картин опинилися за кордоном і осіли в приватних колекціях. Світ досі не знайомий з творчістю таких художників, як Микола Фешин, Віктор Попков або Гелій Коржев, упевнений колекціонер. В інтерв'ю одному з федеральних видань Філатов розповів, що "Фешина знають в Америці, але не знають в Європі, наприклад, у Франції. Тому я вирішив видати каталог Фешина на французькій, тому що цей художник заслуговує, щоб його дізнався світ. Я щиро не розумію, чому ціни на роботи радянських імпресіоністів на порядок відрізняються від цін на роботи французьких. Якщо порівняти Кончаловського і Сезанна, різниця буде в 100 разів, хоча обидва - майже сучасники і писали в одному стилі. На мою думку, шедевральний Кончаловський має коштувати стільки ж, скільки середній Сезанн".

Принципова позиція Філатова - пропагувати радянське мистецтво там, де це можливо. Крім створення музею, в найближчих планах - організація пересувних виставок і в Росії, і за кордоном. Коллеціонер вже веде переговори з великим західним музеєм з приводу виставки картин Віктора Попкова, яких у колекції фонду набралося не менше п'ятнадцяти.

Крім того, в колекцію увійшло близько ста робіт з приватного зібрання самого Філатова, а нещодавно фонд поповнили ще три твори - картина Олександра Лактіонова "Лист з фронту", натюрморт Миколи Фешина "Ромашки" і макет-скульптура "Робочий і колгоспниця" Віри Мухіної.

Ще одним аспектом популяризації радянського мистецтва є видавнича програма. Її особливістю стане те, що книги про художників будуть виходити на декількох мовах. У тому числі російською, англійською, французькою та китайською.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.