Фільм про порятунок дипломатів США від революції в Ірані отримав премію. ВІДЕО

Фільм про тріумф ЦРУ над іранськими революціонерами 1979-го року здобув кінонагороду "Золотий глобус". Режисер Бен Аффлек говорить про "сталінський режим" у нинішньому Ірані. В Тегерані незадоволені й хочуть зняти свою версію подій.

У США відбулося нагородження лауреатів кінопремії "Золотий глобус". Цей захід передує найголовнішій події у світі кіно – врученню "Оскарів", яке відбудеться наступного місяця, повідомляє "УП.Життя".

Цього разу "Золотий глобус" отримав фільм "Арґо" – драма, у якій ідеться про порятунок американських дипломатів, захоплених в революційному Ірані в 1979 році.

Автор фільму (і виконавець головної ролі) Бен Аффлек отримав також нагороду як найкращий режисер. Голлівудські коментатори вважають, що ця перемога збільшує шанси фільму "Арґо" на здобуття 24 лютого "Оскара".

"Золотий глобус" за кращу чоловічу роль у драматичному фільмі віддали Деніелу Дей-Льюїсу, який зіграв у біографічній стрічці "Лінкольн" Стівена Спілберга.

"Арґо" розповідає історію, яка відбулася під час ісламської революції 1979 року в Ірані. Тоді у процесі масових виступів проти світської влади прозахідного шаха протестувальники захопили посольство США в Тегерані, взявши в заручники більшість його мешканців.

1979: ісламська революція в Ірані. Як це було. ВІДЕО

Під час колотнечі шістьом працівникам амбасади вдалося втекти. Вони переховувалися у будинках інших дипломатів, переважно канадських, за що ця історія пізніше отримала назву "Канадський стрибок".

Ці хованки тривали три місяці, доки ЦРУ напружено думало, як урятувати американців. Після шалених ідей на кшталт "дати їм велосипеди і хай їдуть до турецького кордону" зрештою вирішили вивезти їх із країни легально - під виглядом знімальної групи науково-фантастичного фільму, яка нібито приїхала в Іран шукати локації для зйомок.

 Постер фільму, створений ЦРУ в рамках легенди

Був створений "офіс" для зйомок фантастичної стрічки під назвою "Арґо" - за романом Роджера Желязни "Князь світла". Написали сценарій, який передбачав зйомки на Близькому Сході. У пресі розміщувалися матеріали про майбутній блокбастер.

Експерт ЦРУ із переодягання Тоні Мендес (його і грає Бен Аффлек) розробив схему легендування, перевдягання, доставки паспортів та матеріалів для зміни зовнішності тощо. Мендесу допомагали канадські урядовці - за сприяння Канади в Тегеран переправили паспорти з фальшивими іранськими в'їзними візами тощо.

Після ряду пригод (в тому числі й за участю іранців, які запідозрили, що щось не так), американці успішно вилетіли з Тегерану у Франкфурт на борту рейсового літака 27 січня 1980 року. Того ж дня посольство Канади було зачинене, а його персонал повернувся на батьківщину.

Американці дякують канадському уряду

Після виходу "Арґо" у прокат восени 2012-го іранський режисер Атоалла Салманян оголосив, що працює над фільмом "Генеральний штаб", який він назвав "адекватною відповіддю неісторичному фільму "Арґо". Стрічка Аффлека викликала незадоволення іранського істеблішменту, і Салманян сподівається на фінансування від урядової Організації з поширення ісламської ідеології.

Сам Бен Аффлек задоволений з такої реакції Тегерану. "Зрозумійте, цей різновид сталіністського режиму в Ірані є надзвичайно репресивним, - зазначив режисер. - І те, що вони змушені робити хід у відповідь, це відзнака для мене".

Дивіться також:

Білоруси зняли фільм-відповідь "Варшавській битві" Гофмана. ВІДЕО

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Російський фільм про війну в Осетії заборонили в Україні. ВІДЕО

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі зйомок. ФОТО

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.