У Криму знайшли багатий скарб часів Боспорського царства. ФОТО

Більше 200 монет (в основному бронзових), а також різні предмети із золота, срібла та бронзи, ювелірні прикраси і скляні посудини виявлені на розкопках стародавньої фортеці Артезіан в Криму під Керчю.

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Газету.ua".

Заможні жителі міста, обложеного римлянами близько двох тисяч років тому, намагалися врятуватися в місцевій цитаделі і сховали там два скарби.

Артезіан площею не менше 1,3 га входив до складу Боспорського царства, за яке в І столітті нашої ери билися цар Митридат VIII, який добивався незалежності від Риму, і його молодший брат Котис I, який бачив набагато більше сенсу в тому, щоб залишатися сателітом потужної імперії.

 

Римський імператор Клавдій підтримав Котиса, і міста, які контролював Мітрідат, були віддані вогню. Артезіан упав 45 року.

Як вважає керівник розкопок Микола Винокуров із Московського педагогічного державного університету, городяни, які ховалися в цитаделі, знали, що приречені. Найімовірніше, ці скарби були передсмертною жертвою.

Цікаво, що в обох схронах знаходилося по 55 монет Митридатового карбування. Не виключено, що це простий збіг, але можливо і те, що саме такі суми видавали тим, хто погоджувався захищати царя.

Важливий момент - скарб знайдено не "чорними археологами", якими переповнений Крим, а під час легальних розкопок

Експедиція Винокурова і його колег працює в Артезіані з 1989 року. Встановлено грецький характер місцевої культури, хоча етнічний склад населення був змішаним.

Грецьким тут було все: мова, освіта, архітектура, мистецтво, релігія. В одному зі скарбів знайдені срібна брошка, на якій вигравіруване зображення Афродіти, і золоті перстені з дорогоцінними каменями, які несуть портрети Немесіди і Тюхе.

"Старожитності" повідомляють, що знахідка, найімовірніше, залишиться в Керченському історико-археологічному музеї

Ба більше, в шарі, який відповідає часу спалення цитаделі, виявлено безліч фрагментів теракотових фігурок Деметри, Кори, Кібели, Афродіти з дельфіном, Психеї та Ерота, дівчат із пожертвами, Гермеса, Аттіса, піших воїнів і вершників, напівоголеного юнака, а також мініатюрної ойнохої [глечик для розливання вина - ІП] і невеликих глечиків.

Котис I відновив зруйноване місто, але ці предмети так і залишилися лежати під землею як символ відчайдушної боротьби зі зростаючою міццю Риму.

 

Як відомо, у 2011 році прем'єр-міністр РФ Владімір Путін на території старовинного міста Фанагорія, яке входило до Боспорського царства, знайшов дві амфори.

Про інші цікаві знахідки стародавніх речей читайте в ІП за темою "Скарби"

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».