У Криму знайшли багатий скарб часів Боспорського царства. ФОТО

Більше 200 монет (в основному бронзових), а також різні предмети із золота, срібла та бронзи, ювелірні прикраси і скляні посудини виявлені на розкопках стародавньої фортеці Артезіан в Криму під Керчю.

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Газету.ua".

Заможні жителі міста, обложеного римлянами близько двох тисяч років тому, намагалися врятуватися в місцевій цитаделі і сховали там два скарби.

Артезіан площею не менше 1,3 га входив до складу Боспорського царства, за яке в І столітті нашої ери билися цар Митридат VIII, який добивався незалежності від Риму, і його молодший брат Котис I, який бачив набагато більше сенсу в тому, щоб залишатися сателітом потужної імперії.

 

Римський імператор Клавдій підтримав Котиса, і міста, які контролював Мітрідат, були віддані вогню. Артезіан упав 45 року.

Як вважає керівник розкопок Микола Винокуров із Московського педагогічного державного університету, городяни, які ховалися в цитаделі, знали, що приречені. Найімовірніше, ці скарби були передсмертною жертвою.

Цікаво, що в обох схронах знаходилося по 55 монет Митридатового карбування. Не виключено, що це простий збіг, але можливо і те, що саме такі суми видавали тим, хто погоджувався захищати царя.

Важливий момент - скарб знайдено не "чорними археологами", якими переповнений Крим, а під час легальних розкопок

Експедиція Винокурова і його колег працює в Артезіані з 1989 року. Встановлено грецький характер місцевої культури, хоча етнічний склад населення був змішаним.

Грецьким тут було все: мова, освіта, архітектура, мистецтво, релігія. В одному зі скарбів знайдені срібна брошка, на якій вигравіруване зображення Афродіти, і золоті перстені з дорогоцінними каменями, які несуть портрети Немесіди і Тюхе.

"Старожитності" повідомляють, що знахідка, найімовірніше, залишиться в Керченському історико-археологічному музеї

Ба більше, в шарі, який відповідає часу спалення цитаделі, виявлено безліч фрагментів теракотових фігурок Деметри, Кори, Кібели, Афродіти з дельфіном, Психеї та Ерота, дівчат із пожертвами, Гермеса, Аттіса, піших воїнів і вершників, напівоголеного юнака, а також мініатюрної ойнохої [глечик для розливання вина - ІП] і невеликих глечиків.

Котис I відновив зруйноване місто, але ці предмети так і залишилися лежати під землею як символ відчайдушної боротьби зі зростаючою міццю Риму.

 

Як відомо, у 2011 році прем'єр-міністр РФ Владімір Путін на території старовинного міста Фанагорія, яке входило до Боспорського царства, знайшов дві амфори.

Про інші цікаві знахідки стародавніх речей читайте в ІП за темою "Скарби"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.