У Києві презентують книгу-календар "Рік української історії"

Книгарня "Є" та видавництво "Богдан" запрошують на презентацію книжки Віталія Пономарьова "Рік української історії. Календар-довідник".

Книжка "Рік української історії. Календар-довідник" є справді і календарем і довідником, де кожна із 366 статей відповідає одному із 366 днів року та містить розповідь про визначну подію, яка відбулася цього дня в історії України, або про історичну особу, що народилася (померла) цього дня.

Така побудова книги демонструє цілісність і тяглість української історії, дає змогу читачеві уточнити або доповнити власний образ минулого України. Для наочності кожну статтю супроводжує фотографія або малюнок.

Книга призначена для школярів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України.

 

Розповідатиме про календар-довідник, його концепцію та історію створення автор книжки, історик Віталій Пономарьов.

Час і місце заходу: 16 січня о 18:00. Київ, вул. Спаська, 5, книгарня "Є" (біля метро "Контрактова площа".

Дивіться також рубрику "КАЛЕНДАР - Цей день в історії" на "Історичній Правді"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.