Спецпроект

Музей Олександра Невського відкрився в Переславлі-Заліському

Єдиний в Росії музей, присвячений Олександру Невському, відкрився напередодні Нового року в Переславлі-Заліському. Він розташований навпроти Горицького монастиря.

Про це пише travel.ru.

У музеї зібрані експонати XIII-XIV століть, які розповідають про те, як жили люди понад 700 років тому. Найбільшу цінність представляють стародавні монети, старовинні ікони із зображенням святого благовірного князя Олександра Невського, ордени та зразки озброєння, серед яких - бойова кольчуга (XII століття), пробита в декількох місцях на грудях.

Крім того, в експозиції представлені макети, на яких можна побачити, як виглядав Переславль в XII столітті, як одягалися російські ратники, лицарі Тевтонського ордена і татаро-монголи. Найближчим часом в музеї з'явиться діорама Невської битви.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.