У фінал виборів президента Чехії вийшов нащадок старовинного роду

Згідно з результатами перших загальнонародних виборів президента в Чехії, у другий тур вийшло двоє кандидатів: колишній прем'єр-міністр Мілош Земан (24% голосів), і віце-прем'єр і міністр закордонних справ Карел Шварценберг (23%).

75-річний Шверценберг є нащадком знаного і багатого князівського роду Шварценбергів, повідомляє Радіо Прага.

Його предки служили австрійськими головнокомандувачами - приміром, князь Карл Філіпп цу Шварценберг був фельдмаршалом і генераліссімусом Австрійської імперії часів наполеонівських війн.

Шварценберг має ще й швейцарське громадянство, але політикою займається тільки в Чехії. В анкетах про свою професію часто пише "лісник" і "ресторатор", оскільки багато років керував величезними лісами своєї сім'ї, має два ресторани в Німеччині та готель у Відні.

Після 1968 року Карел Шварценберг активно підтримував чеських дисидентів і вів у своїх баварських володіннях архів забороненої в Чехословаччині літератури. На початку 1990-х був главою канцелярії президента Вацлава Гавела, якого вважає найбільшим прикладом для наслідування.

За Шварценберга голосували переважно у великих містах, Празі та за кордоном. Явка на вибори по країні в середньому склала 61%.

Наступний етап президентських виборів відбудеться через два тижні, 25-26 січня.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.