АНОНС: захід до 140-річниці автора гербу України

12 січня 2013 року, о 14:00 у приміщенні Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбудуться урочистості з нагоди 140-ї річниці від дня народження Василя Кричевського.

Видатний художник, автор національного герба України "Тризуб", творець нового українського стилю в архітектурі, професор Василь Кричевський стояв біля витоків Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві (нині - Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка).

Саме Кричевський ініціював обстеження колишнього помешкання І.Житницького, тимчасової оселі Тараса Шевченка 1846 р., керував реставраційними роботами, розробив художні проекти і працював над створенням експозиції першого музею Кобзаря.

Проект малого герба України, виконаний Василем Кричевським у 1918 році

В день народження Василя Кричевського у приміщенні музею зберуться вчені, дослідники, митці, щоб ушанувати його пам'ять.

Серед запрошених - онук Василя Кричевського художник-кераміст Василь Лінде–Кричевський, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.Грушевського Ігор Гирич, доктор історичних наук Сергій Білокінь, музеєзнавці Ігор Ліховий та Микола Біляшівський, керівник ансамблю "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

З нагоди ювілею Кричевського у будинку-музеї Шевченка відкривається виставка "Нарівні з добою", де можна побачити ескізи оформлення першої експозиції музею та фільму "Тарас Шевченко", виконані Кричевським, а також літературу про нього.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.