АНОНС: захід до 140-річниці автора гербу України

12 січня 2013 року, о 14:00 у приміщенні Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбудуться урочистості з нагоди 140-ї річниці від дня народження Василя Кричевського.

Видатний художник, автор національного герба України "Тризуб", творець нового українського стилю в архітектурі, професор Василь Кричевський стояв біля витоків Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві (нині - Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка).

Саме Кричевський ініціював обстеження колишнього помешкання І.Житницького, тимчасової оселі Тараса Шевченка 1846 р., керував реставраційними роботами, розробив художні проекти і працював над створенням експозиції першого музею Кобзаря.

Проект малого герба України, виконаний Василем Кричевським у 1918 році

В день народження Василя Кричевського у приміщенні музею зберуться вчені, дослідники, митці, щоб ушанувати його пам'ять.

Серед запрошених - онук Василя Кричевського художник-кераміст Василь Лінде–Кричевський, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.Грушевського Ігор Гирич, доктор історичних наук Сергій Білокінь, музеєзнавці Ігор Ліховий та Микола Біляшівський, керівник ансамблю "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

З нагоди ювілею Кричевського у будинку-музеї Шевченка відкривається виставка "Нарівні з добою", де можна побачити ескізи оформлення першої експозиції музею та фільму "Тарас Шевченко", виконані Кричевським, а також літературу про нього.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.