"Найісторичніша" станція київського метро потрапила в топ-20 Європи. ФОТО

Станцію метро "Золоті Ворота" у Києві визнали однією з найбільш вражаючих у Європі. Крім красивого оформлення, станція є ще й справжнім літописом історії України - середньовічної і не тільки.

В опублікованому британським виданням "The Daily Тelegraph" переліку з 22 найгарніших європейських станцій метрополітену є і наші "Золоті Ворота", повідомляє "УП.Життя".

Раніше "Золоті Ворота" визнавалися однією з найкрасивіших станцій у всьому світі - за рейтингом американського туристичного видання BootsnAll.

"Вийшовши на вулицю, ви опинитеся у центрі кварталу Верхнього міста, прямо біля Золотих воріт - однієї з найвідоміших пам'яток Києва, - коментували американці. - Архітектори не помилилися - цілісне враження від станції плавно стає враженням від міста".

Центральний зал станції відтворює велич Київського князівства. Фото: ua.wikipedia.org

ІП нагадує, що збудована у 1989 році "під Київську Русь" станція є ще й справжнісіньким історичним довідником.

 Над кожним виходом до платформ - мозаїчні зображення видатних осіб або архітектурних пам'яток середньовічного Києва

Урядова комісія вирішила, що станція повинна відображати культуру Київської Русі. Високі склепіння, масивні металеві світильники, круглі арки, приземкуваті колони з візантійськими капітелями, сірий граніт на підлозі і білий мармур з імітацією середньовічної плінфи (цегляної кладки) на стінах - все це стилізовано під легендарні князівські часи.

У декоративному оформленні масштабно використані мозаїчні панно. Мозаїкою прикрашені арки при вході до ескалаторних тунелів:

 Це і наступні фото (якщо не зазначено інше): Геннадій Мойсенко з сайту kiev-book.narod.ru

В арках, що з’єднують колони центрального залу, з мозаїки викладені зображення. Переважно це портрети великих князів Київських, із підписами і датами правління.

 Войовничий князь Святослав Хоробрий (правив у 957-969 рр.). Рік тому на Хортиці з дна Дніпра виловили розкішний меч, який міг належати Святославу

Якщо пройти уздовж платформи, а потім - у зворотньому напрямку уздовж іншої, то можна дізнатися про всіх відомих правителів Києва, від Кия до Данила Галицького.

Останній у переліку київський князь Данило Галицький (1238-1240) не зміг захистити місто від монгольської навали, але утримав свою владу в Галицько-Волинській державі і заснував Львів

Нема хіба що зображення Ігора Ольговича, який правив усього 12 днів у 1146 році, а потім був усунутий від влади і убитий розгніваними демонстрантами.

Крім середньовічних політиків, на мозаїках також зображені відомі особистості Київської Русі...

Нестор-літописець - піонер історичної і літературної справи в Україні

...і кам'яні храми Києва домонгольської доби:

 Успенський собор Києво-Печерської лаври було підірвано у 1941 році. В СРСР важалося, що це зробили німці, хоча, найімовірніше, детонатор активували радянські підпільники

В 1991 році постановою Кабміну автори станції київського метро "Золоті Ворота" були відзначені Державною премією України. Ось прізвища: архітектори - Борис Жежерін і його син Вадим; автори вестибюлю — Т. Целіковська, А. Крушинський і Ф. Заремба, художники з інтер'єру — Станіслав Адаменко і Марія Ралко, автори мозаїк — Григорій Корінь і Володимир Федько.

З мозаїчним оформленням станції пов'язана одна цікава історія, дещо схожа на міську легенду.

На фризі у проміжному вестибюлі між двома "прольотами" ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис "СЛАВА УКРАЇНІ".

Білим пунктиром обведено мозаїчні "літери". Без цього пунктиру їх важко побачити. Фото: metropolis.kiev.ua

Якщо ця історія правдива, її можна використати для більшого зацікавлення туристів - особливо якщо врахувати, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою.

В 1989 році гасло "Слава Україні!" офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда)  могло призвести до переслідувань.

Прямо над входом на "верхній" ескалатор 

Тож було б добре почистити мозаїчний напис "Слава Україні" І повісити поруч якусь пам'ятну дошку. Тільки спершу розпитати працівників метро про деталі цієї історії. Бо обидва художники, які займалися мозаїками в "Золотих Воротах" (Корінь і Федько), вже померли.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Транспорт"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.