Помер режисер радянського Вінні Пуха

У понеділок, 3 грудня, у Москві помер російський режисер анімаційного кіно Федір Хитрук, повідомили в Асоціації анімаційного кіно.

Федір Савелійович Хитрук народився 18 квітня 1917 року в Твері. 20-річним юнаком він прийшов на студію "Союзмультфільм", де пропрацював майже півстоліття.

Як аніматор він створив 200 персонажів у 102 фільмах, серед них - Оле-Лукойє, Снігова Королева і Червона Шапочка. Серед режисерських робіт Хитрука такі відомі мультфільми, як "Вінні-Пух", "Історія одного злочину", "Фільм-фільм-фільм", "Канікули Боніфація".

За свою довгу кар'єру Федір Хитрук нагороджений багатьма кінематографічними преміями і призами. Він - народний артист СРСР (1985), лауреат Державних премій СРСР (1976, 1982), Державної премії НДР із мистецтва (1972).

Дивіться також: "1970: "Як козаки у футбол грали". Мультик УРСР часів застою"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.