Спецпроект

У Дніпропетровському історичному музеї виставили вбрання казкових персонажів

Подивитися на вбрання казкових персонажів можна на виставці "Різдвяні казки Оксани Єрмакової" в Дніпропетровському історичному музеї.

Про це повідомляє 11 канал.

Дороге каміння, пір’я та гобеленова тканина від Армані. Саме такою, розкішною, уявила собі Царівну-Лебідь дизайнерка Оксана Єрмакова.

Вона відома тим, що створює історичні та казкові портрети, фантазуючи із образами та вбранням. На створення образів Оксану надихають російські та українські казки, герої Пушкіна та Гоголя.

Як моделі на фотосесіях виступають або друзі самої дизайнерки, або відомі у місті люди. Приміром, у роль полячки вживалася скандальна депутатка міськради Світлана Єпіфанцева.

Костюми Оксана не копіює повністю з історичних, а намагається пристосувати до сучасності. Усього Оксана Єрмакова створила більше ста п’ятдесяти образів. За кожним — стоїть робота цілої команди. Це кравці, закрійники, візажисти, перукарі, фотографи.

Зараз в музеї представлено лише 30 фоторобіт та 14 костюмів — усі вони присвячені Різдву. Втім, незабаром дизайнерка обіцяє експозицію про великих українських жінок.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.