Спецпроект

У Дніпропетровському історичному музеї виставили вбрання казкових персонажів

Подивитися на вбрання казкових персонажів можна на виставці "Різдвяні казки Оксани Єрмакової" в Дніпропетровському історичному музеї.

Про це повідомляє 11 канал.

Дороге каміння, пір’я та гобеленова тканина від Армані. Саме такою, розкішною, уявила собі Царівну-Лебідь дизайнерка Оксана Єрмакова.

Вона відома тим, що створює історичні та казкові портрети, фантазуючи із образами та вбранням. На створення образів Оксану надихають російські та українські казки, герої Пушкіна та Гоголя.

Як моделі на фотосесіях виступають або друзі самої дизайнерки, або відомі у місті люди. Приміром, у роль полячки вживалася скандальна депутатка міськради Світлана Єпіфанцева.

Костюми Оксана не копіює повністю з історичних, а намагається пристосувати до сучасності. Усього Оксана Єрмакова створила більше ста п’ятдесяти образів. За кожним — стоїть робота цілої команди. Це кравці, закрійники, візажисти, перукарі, фотографи.

Зараз в музеї представлено лише 30 фоторобіт та 14 костюмів — усі вони присвячені Різдву. Втім, незабаром дизайнерка обіцяє експозицію про великих українських жінок.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.