У Києві презентують посібник про толерантність у підручниках історії

В четвер у Києві відбудеться презентація книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Книга була підготовлена експертами, залученими громадською організацією "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Школа толерантності: історія та громадянське виховання", що реалізовувався за підтримки Освітньої програми МФ "Відродження".

Видання є першим в Україні посібником, адресованим, першою чергою, авторам навчально-методичної літератури з історії, редакторам історичних редакцій видавництв та іншим людям, причетним до створення на видруку шкільних підручників.

Автори книги розкривають питання про національний наратив в українській історичній науці та у підручникотворенні, про дотримання принципів толерантності в шкільних підручниках з історії; про удосконалення національної системи історичної освіти, про гармонізацію міжнаціональних відносин в українському суспільстві тощо.

У посібнику наводяться конкретні приклади як вдалих, так і навпаки – невдалих прийомів, які застосовуються у шкільних підручниках з історії для зображення різних народів, Своїх і Чужих на сторінках шкільних підручників.

Даються методичні рекомендації авторам підручників та редакторам видавництв щодо того, як, не порушуючи принципу історизму, уникати стереотипних чи навіть образливих трактувань подій минулого щодо представників інших націй, культур, вірувань.

Учасники прес-конференції:

Павло Полянський- керівник проекту, голова правління Центру освітнього моніторингу, кандидат історичних наук;

Олександр Андрощук– менеджер Освітньої програми МФ "Відродження", кандидат історичних наук.

Учасники прес-конференції отримають примірники книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Час і місце:

Четвер, 27 грудня 2012 року, 14:00. Київ, вул. Б.Хмельницького 8/16 (прес-центр Укрінформу).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.