У Києві презентують посібник про толерантність у підручниках історії

В четвер у Києві відбудеться презентація книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Книга була підготовлена експертами, залученими громадською організацією "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Школа толерантності: історія та громадянське виховання", що реалізовувався за підтримки Освітньої програми МФ "Відродження".

Видання є першим в Україні посібником, адресованим, першою чергою, авторам навчально-методичної літератури з історії, редакторам історичних редакцій видавництв та іншим людям, причетним до створення на видруку шкільних підручників.

Автори книги розкривають питання про національний наратив в українській історичній науці та у підручникотворенні, про дотримання принципів толерантності в шкільних підручниках з історії; про удосконалення національної системи історичної освіти, про гармонізацію міжнаціональних відносин в українському суспільстві тощо.

У посібнику наводяться конкретні приклади як вдалих, так і навпаки – невдалих прийомів, які застосовуються у шкільних підручниках з історії для зображення різних народів, Своїх і Чужих на сторінках шкільних підручників.

Даються методичні рекомендації авторам підручників та редакторам видавництв щодо того, як, не порушуючи принципу історизму, уникати стереотипних чи навіть образливих трактувань подій минулого щодо представників інших націй, культур, вірувань.

Учасники прес-конференції:

Павло Полянський- керівник проекту, голова правління Центру освітнього моніторингу, кандидат історичних наук;

Олександр Андрощук– менеджер Освітньої програми МФ "Відродження", кандидат історичних наук.

Учасники прес-конференції отримають примірники книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Час і місце:

Четвер, 27 грудня 2012 року, 14:00. Київ, вул. Б.Хмельницького 8/16 (прес-центр Укрінформу).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.