Помер Юрій Пінчук з академічного Інституту археографії

У віці 76 років помер Юрій Пінчук - доктор історичних наук, професор, завідувач відділу пам'яток духовної культури Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.

Про це повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства ім. Грушевського.

Юрій Анатолійович пройшов усі сходинки наукового і професійного зростання в Інституті історії України та президії НАНУ.

"Всі, кому довелось працювати з Юрієм Анатолійовичем, знали його не лише як талановитого вченого і організатора науки, вимогливого керівника, а й як доброзичливого, щирого товариша, здатного зрозуміти інших і прийти на допомогу, - йдеться в повідомленні інституту. - Світла пам'ять про Юрія Анатолійовича Пінчука – фахівця, відданого обраній професії, людину надзвичайної скромності, порядності – житиме в серцях його колег і друзів, усіх близьких йому людей".

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Юрія Пінчука.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.