Помер Юрій Пінчук з академічного Інституту археографії

У віці 76 років помер Юрій Пінчук - доктор історичних наук, професор, завідувач відділу пам'яток духовної культури Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.

Про це повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства ім. Грушевського.

Юрій Анатолійович пройшов усі сходинки наукового і професійного зростання в Інституті історії України та президії НАНУ.

"Всі, кому довелось працювати з Юрієм Анатолійовичем, знали його не лише як талановитого вченого і організатора науки, вимогливого керівника, а й як доброзичливого, щирого товариша, здатного зрозуміти інших і прийти на допомогу, - йдеться в повідомленні інституту. - Світла пам'ять про Юрія Анатолійовича Пінчука – фахівця, відданого обраній професії, людину надзвичайної скромності, порядності – житиме в серцях його колег і друзів, усіх близьких йому людей".

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Юрія Пінчука.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.