Спецпроект

На Хортиці планують створити перший в Україні музей судноплавства

Археологи національного заповідника за два десятки років назбирали у Дніпрі стільки ексклюзивних експонатів, що вони просто не вміщуються в ангар для двох великих літаків.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Крім того, переконані фахівці, все це багатство зацікавить іноземних науковців та туристів, адже деякі човни не мають аналогів у світі.

Ідею створення музею судноплавства у Запоріжжі виношують ще з дев’яностих років, коли археологи Національного заповідника "Хортиця" активно розпочали діставати раритети з дніпровського дна.

Перші експедиції показали, що у Дніпрі лежить ціла історія України. Лише у акваторії Хортиці у 18 столітті був цілий військовий флот, який боронив південні кордони Російської імперії, до складу якої входила тоді частина України.

За п’ятнадцять років підводники виявили 5 стародавніх кораблів. Серед них козацька чайка і бригантина, які майже на 70 відсотків готові до виставлення у музеї. Все це абсолютно ексклюзивні експонати, кажуть фахівці.

Крім того поблизу Хортиці все ще чекають свого часу щонайменше 3 судна Дніпровської флотилії та близько п’яти часів епохи бронзи. Очевидно, наголошують фахівці, Хортиця була своєрідним центром судноплавства і багато цікавинок ще попереду.

Але є й інша сторона медалі. Фінансування на підняття та консервацію цих кораблів з державного бюджету практично не виділяється. Так, лише Бригантину було доведено до майже 70-відсоткової готовності завдяки втручанню волонтерів.

Робота триває і сьогодні лише завдяки ентузіазму 7 археологів та кількох волонтерів. Але підводні артефакти з часом руйнуються, а підняття лише однієї Бригантини коштувало близько 100 тисяч доларів.

Але попри це на Хортиці не полишають надії. Побудова музею судноплавства внесена до Генерального плану розвитку Національного заповідника. За проектом це будівля у вигляді восьмикутної зірки. У кожному куті – судно. За попередніми розрахунками на це потрібно 15 мільйонів гривень. Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко покладає великі надії на проект. Це буде надсучасний музей, аналогів якому немає в Україні, каже він.

Упродовж року Хортицю відвідує понад 250 тисяч туристів. Після створення музею судноплавства очікується збільшення туристичного потоку втричі. Попит на це є, говорять фахівці. Тут бувають люди із найвіддаленіших куточків світу.

Останні знахідки поблизу Хортиці підтверджують важливість створення такого музею. Археологи кажуть, що буремне минуле України готує багато сюрпризів у майбутньому.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.