Шведи знайшли загиблий підводний човен СРСР

Шведські військові заявили, що виявили на дні Балтійського моря затонулий під час Другої світової війни радянський підводний човен.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У повідомленні армії Швеції стверджується, що, ймовірно, мова йде про підлодку, затонулу у вересні 1941 року поблизу острова Еланд.

"Восени 1941 року кілька радянських підводних човнів покинули свої бази і вирушили патрулювати Балтійське море, - йдеться в заяві. - Деякі з цих підводних човнів не повернулися з завдання. Одну з них нам вдалося знайти на південний схід від острова Еланд. Від вибуху вона розкололася на кілька частин".

Військові припустили, що підводний човен міг затонути, наткнувшись на міну.

Як відомо, в лютому 2012 року американський мисливець за скарбрами знайшов неподалік атлантичного узбережжя США затонулий британський корабель "Порт Ніколсон", який мав на борту вантаж платини з СРСР вартістю у приблизно 3 млрд доларів.

У січні британські водолази знайшли на дні Середземного моря корабель, на борту якого були особисті речі адмірала Гораціо Нельсона.

Дивіться також інші матеріали за темою "Флот".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.