Шведи знайшли загиблий підводний човен СРСР

Шведські військові заявили, що виявили на дні Балтійського моря затонулий під час Другої світової війни радянський підводний човен.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У повідомленні армії Швеції стверджується, що, ймовірно, мова йде про підлодку, затонулу у вересні 1941 року поблизу острова Еланд.

"Восени 1941 року кілька радянських підводних човнів покинули свої бази і вирушили патрулювати Балтійське море, - йдеться в заяві. - Деякі з цих підводних човнів не повернулися з завдання. Одну з них нам вдалося знайти на південний схід від острова Еланд. Від вибуху вона розкололася на кілька частин".

Військові припустили, що підводний човен міг затонути, наткнувшись на міну.

Як відомо, в лютому 2012 року американський мисливець за скарбрами знайшов неподалік атлантичного узбережжя США затонулий британський корабель "Порт Ніколсон", який мав на борту вантаж платини з СРСР вартістю у приблизно 3 млрд доларів.

У січні британські водолази знайшли на дні Середземного моря корабель, на борту якого були особисті речі адмірала Гораціо Нельсона.

Дивіться також інші матеріали за темою "Флот".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.