Мінкульт Росії скорочуватиме гуманітаріїв

Гуманітарні НДІ неефективні і мають підтвердити дієздатність, головний показник роботи - вміння отримувати гранти, заявив міністр культури Росії Владімір Мєдінскій.

Про це повідомляє BFM.

Мєдінскій разом із радником президента Росії Владіміром Толстим відвідав збори співробітників інститутів культури, яке відбулося в Інституті мистецтвознавства при Мінкульті.

Міністр відкрито заявив присутнім, що "найважливіший показник для НДІ - вміння отримувати гранти та замовлення", тобто "ефективність".

Більшість претензій присутніх зводилося до того, що від культури не можна вимагати заробляння грошей. "Ви справді не відчуваєте різницю між прикладною наукою і фундаментальною?" - звернувся до Мєдінского один із науковців, якому зааплодували присутні.

На це міністр нагадав, що Інститут мистецтвознавства був заснований в 1943 році. "А уявіть, що було б у 1943-му, якби інститут вступив у публічну дискусію з керівництвом країни", - запитав Мєдінскій.

Міністр повідомив, що у 2011 році було освоєно лише 14% замовлених міністерством робіт. "У 2012 цей показник знизився до восьми відсотків. Це що таке?" - запитав міністр, на що йому відповіли, що "може бути, просто завдання такі були, що вони не потрібні нікому?"

"Наскільки в суспільстві затребувана фундаментальна наука, настільки і ми будемо вас підтримувати. Ми тільки інструмент, не більше", - заявив Мєдінскій.

Раніше міністерство звинуватило Інститут мистецтвознавства в тому, що він "затягує публікацію глобальних дослідницьких праць, не здає в позначені терміни наукові роботи, а теми їх часто не відповідають сфері культури та мистецтва".

У відповідь на це мистецтвознавці оприлюднили відкритий лист до президента Путіна з проханням не робити з гуманітарної науки "бантик на трубі". Лист зібрав понад 7 тисяч підписів.

Директор Інституту мистецтвознавства Дмітрій Трубочкін зміг опублікувати в "Російській газеті" статтю, де нагадав, що мистецтвознавство та держполітика - речі принципово різні. Трубочкін розкритикував вимога робити на бюджетні гроші те, що "актуально" з точки зору сучасної культурної політики.

На початку грудня проти політики міністерств відкрито виступило керівництво філологічного факультету Московського держуніверситету, який знаходиться в підпорядкуванні президента РФ. Декан філфаку згадала про "відчуття загрози", "катастрофи" і цілеспрямованого витіснення зі сфери суспільної свідомості уявлення про культуроутворюючу роль філології, "яка все частіше розцінюється як щось незначне і необов'язкове".

"Російська класична література більш не виконує роль культурного регулятора освітнього процесу", - йдеться в заяві 34 членів вченої ради, розміщеному на офіційному сайті філологічного факультету.

Як відомо, уродженець Сміли (Черкащина) Владімір Мєдінскій, який став міністром культури РФ у травні 2012 року, є функціонером провладної партії "Єдина Росія" і автором популярних історичних книг із "позитивним піаром російської історії".

Мєдінскій входив до складу президентської комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії і є членом правління фонду "Русский мир".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.