Мінкульт Росії скорочуватиме гуманітаріїв

Гуманітарні НДІ неефективні і мають підтвердити дієздатність, головний показник роботи - вміння отримувати гранти, заявив міністр культури Росії Владімір Мєдінскій.

Про це повідомляє BFM.

Мєдінскій разом із радником президента Росії Владіміром Толстим відвідав збори співробітників інститутів культури, яке відбулося в Інституті мистецтвознавства при Мінкульті.

Міністр відкрито заявив присутнім, що "найважливіший показник для НДІ - вміння отримувати гранти та замовлення", тобто "ефективність".

Більшість претензій присутніх зводилося до того, що від культури не можна вимагати заробляння грошей. "Ви справді не відчуваєте різницю між прикладною наукою і фундаментальною?" - звернувся до Мєдінского один із науковців, якому зааплодували присутні.

На це міністр нагадав, що Інститут мистецтвознавства був заснований в 1943 році. "А уявіть, що було б у 1943-му, якби інститут вступив у публічну дискусію з керівництвом країни", - запитав Мєдінскій.

Міністр повідомив, що у 2011 році було освоєно лише 14% замовлених міністерством робіт. "У 2012 цей показник знизився до восьми відсотків. Це що таке?" - запитав міністр, на що йому відповіли, що "може бути, просто завдання такі були, що вони не потрібні нікому?"

"Наскільки в суспільстві затребувана фундаментальна наука, настільки і ми будемо вас підтримувати. Ми тільки інструмент, не більше", - заявив Мєдінскій.

Раніше міністерство звинуватило Інститут мистецтвознавства в тому, що він "затягує публікацію глобальних дослідницьких праць, не здає в позначені терміни наукові роботи, а теми їх часто не відповідають сфері культури та мистецтва".

У відповідь на це мистецтвознавці оприлюднили відкритий лист до президента Путіна з проханням не робити з гуманітарної науки "бантик на трубі". Лист зібрав понад 7 тисяч підписів.

Директор Інституту мистецтвознавства Дмітрій Трубочкін зміг опублікувати в "Російській газеті" статтю, де нагадав, що мистецтвознавство та держполітика - речі принципово різні. Трубочкін розкритикував вимога робити на бюджетні гроші те, що "актуально" з точки зору сучасної культурної політики.

На початку грудня проти політики міністерств відкрито виступило керівництво філологічного факультету Московського держуніверситету, який знаходиться в підпорядкуванні президента РФ. Декан філфаку згадала про "відчуття загрози", "катастрофи" і цілеспрямованого витіснення зі сфери суспільної свідомості уявлення про культуроутворюючу роль філології, "яка все частіше розцінюється як щось незначне і необов'язкове".

"Російська класична література більш не виконує роль культурного регулятора освітнього процесу", - йдеться в заяві 34 членів вченої ради, розміщеному на офіційному сайті філологічного факультету.

Як відомо, уродженець Сміли (Черкащина) Владімір Мєдінскій, який став міністром культури РФ у травні 2012 року, є функціонером провладної партії "Єдина Росія" і автором популярних історичних книг із "позитивним піаром російської історії".

Мєдінскій входив до складу президентської комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії і є членом правління фонду "Русский мир".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.