НЕЛЕГАЛЬНИЙ МОНАСТИР НА ДЕСЯТИННІЙ ПІДПАЛИЛИ. Фото

У ніч з п'ятниці на суботу було здійснено підпал споруди, самовільно встановленої на території Національного історичного музею, поряд із рештками фундаменту Десятинної церкви.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст руху "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Вогонь пошкодив значну частину приміщення всередині, і навіть призвів до руйнування елементів зовні "каплички", - пише Луценко. - Зсередини будівлі чути дуже сильний запах горілого".

 Всі фото: Ігор Луценко

За словами представників релігійної громади, це між третьою та четвертою годинами ночі невідомий розбив вікно і кинув туди якийсь палаючий предмет, який вони ідентифікували як "недопалок сірника" (?!). Обличчя нападника було нібито зафіксовано інфрачервоними камерами, котрими обладнано периметр споруди.

Зараз на місці працює міліція, представники релігійної громади виносять обгорілі речі.

 

Представники релігійної громади заборонили активісту проводити зйомку всередині будівлі.

"Версія церковників викликає певні сумніви, - стверджує Луценко. - Церква просто нашпигована відеокамерами, периметр охороняють 3-4 вартові чи то з приватної охоронної фірми, чи то з "русского казачества", частина з яких постійно знаходиться на вулиці. Напад палія та вогонь неможливо було б зразу не помітити, оскільки це відбулося безпосередньо перед відеокамерою".

В той же час, не дивлячись на колосальні затрати на охорону і охоронне обладнання, на коштовний ремонт та прикрашання самої споруди, будівлю не було обладнано протипожежною сигналізацією всередині.

 

Раніше відповідні держоргани надавали представникам "каплички" припис про усунення порушень протипожежної безпеки, який було "виконано" у дуже своєрідний спосіб – споруду просто відремонтували, оздобивши дах і стіни. Таку перебудову визнала незаконною Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Активіст нагадує, що близько півтора року тому голова комісії з культури та туризму Київради Олександр Бригинець прогнозував можливість свідомих провокацій з нібито "підпалом" нелегальної каплички.

"Капличку Десятинного монастиря УПЦ МП" було встановлено біля Національного музею історії, поруч із розкопками середньовічної Десятинної церкви у 2007 році, без жодних дозвільних документів. Улітку 2012 року капличку було капітально відремонтовано.

Ієродиякон Десятинного монастиря Ярослав без оголошення конкурсу був призначений Мінкультом керівником новоствореного Музею історії Десятинної церкви, що викликало обурення науковців-музейників.

У травні 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вони хочуть побудувати на рештках середньовічної споруди новий храм.

"Релігійній громаді допомагають Юрій Мірошниченко, представник Януковича у Верховній Раді, і голова НБУ Сергій Арбузов, - стверджує активіст. - Жоден державний орган не вжив жодних дієвих заходів, щоб перешкодити незаконній діяльності на території Національного музею".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.