ПОМЕР ОСТАННІЙ ПОЛКОВНИК УПА

Сьогодні на 92-му році життя помер полковник УПА, кавалер Золотого хреста бойової заслуги Василь Левкович. Левкович був останнім із живих командирів УПА такого рангу.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху. 

Полковник Василь Левкович (6.02.1920 — 13.12.2012) — один із 32 нагороджених військовою нагородою УПА "Золотий хрест бойової заслуги".

Від часу вступу в УПА у березні 1943 року пройшов шлях від чотового до командира Воєнної округи "Буг", у лютому 1946 року отримав високе звання майора Повстанської армії. А наприкінці того ж року йому присвоєно звання полковника, яке командування армії присвоїло посмертно, вважаючи його загиблим.

17 грудня 1946 року чекісти оточили його криївку, звідки витягли тіло отруєного димом командира. Слідство тривало близько року, Левкович був ув’язнений в тюрмі "на Лонцького" у Львові та слідчій в’язниці МГБ у Києві на Короленка (тепер Володимирська).

22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВД Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів. Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору щойно 7 грудня 1971 року.

 Василь Левкович після Другої світової. Фото з архіву ЦДВР

Навіть вийшовши на волю, продовжив свою боротьбу з радянською владою, вимагаючи перегляду вироку і визнання його військовополоненим, а не злочинцем. До здобуття незалежності України не визнавав себе громадянином СРСР, узявши паспорт лише незалежної України.

Василь Левкович помер у Львові 13 грудня 2012 року на світанку.

Василь Левкович

Прощання з полковником Василем Левковичем відбудеться у Львові в суботу 15 грудня о 12:00 у храмі апостолів Петра і Павла УГКЦ (Львів, вул. Театральна, 11 (костел Єзуїтів)).

На прощанні будуть присутні керівництво міста та області, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, родина полковника: дружина Ярослава, підпільниця, політв’язень, їхні діти і внуки, працівники Національного музею "Тюрма на Лонцького".

Як відомо, останній командир УПА генерал-хорунжий Василь "Леміш" Кук помер у Києві у вересні 2007 року.

Дивіться також пропагандистські матеріали УПА:

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

"Наше ставлення до російського народу"

Плакати, листівки та облігації. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.