ЛЕНІНГРАДКУ НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ВЖЕ СІМ РОКІВ

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала пропозицію громади щодо повернення Ленінградській площі історичної назви - Дарницька площа ще 2005 року. Але з того часу питання далі так і не рушило з місця.

Про це стало відомо на засіданні комісії Київради з питань культури та туризму під час розгляду звернення громади на адресу комісії щодо перейменування Ленінградської площі у Дарницьку, повідомив голова комісії, народний депутат Олександр Бригинець.

Комісія з питань культури підтримала відповідне питання. Також комісія з питань культури доручила виконавчому органу Київради підготувати проект рішення Київради щодо перейменування Ленінградської площі у Дарницьку, враховуючи рішення комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА від 2005 року.

Як відомо, минулого тижня повідомлялося про звернення мешканців лівобережних районів Києва щодо перейменування Ленінградської площі (однієї з центральних площ Лівобережжя) на Дарницьку.

Нагадаємо, в листопаді 2011 року Олександр Бригинець анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Цих змін не сталося.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.