МЗС: БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - НЕ ПОСІБНИКИ НАЦИСТІВ

Україна виступає проти політизації питань, пов'язаних з історичними подіями Другої світової війни. Українське суспільство не сприймає спрощених підходів, коли тих, хто боровся за незалежність, зарубіжні політики хочуть прирівняти до посібників нацистів.

Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин, повідомляє "Інтерфакс".

"Ми категорично проти спроб політизувати історичні події", - сказав Волошин під час відеомосту Київ-Москва "Героїзація нацизму. Чи можна залишитися осторонь?".

За його словами, Україна однозначно засуджує нацизм, спроби реабілітації фашизму, однак не підтримує ситуацію, коли "під одну гребінку хочуть підвести всіх, хто зі зброєю в руках брав участь у бойових діях в рамках Другої світової війни і не завжди на боці гітлерівської коаліції".

Що стосується резолюції проти героїзації нацизму, яка була прийнята на Генасамблеї ООН, то, за словами Волошина, Україна не була осторонь цього процесу.

"Українська делегація на протязі довгого періоду працювала над текстом цієї резолюції", - запевнив представник МЗС.

Він також назвав дивним, що в підсумку за цю резолюцію проголосував лише один з чотирьох основних учасників антигітлерівської коаліції (СРСР (куди входили РСФСР та УРСР), США, Британія, Франція).

"Це змушує замислитися над тим, наскільки ця резолюція є збалансованою", - підкреслив Волошин.

Він також додав, що проблема расизму та антисемітизму актуальна як для України, так і для РФ. "Але, напевно, не через боротьбу з трактуванням історичних подій потрібно боротися з ксенофобією, - сказав чиновник. - Напевно, для цього існують інші механізми".

Як повідомлялося, 26 листопада в Нью-Йорку на засіданні третього комітету Генеральної Асамблеї ООН з ініціативи РФ була прийнята резолюція "Героїзація нацизму: неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

За резолюцію проголосувало 120 держав, проти - 3 (США, Канада і Маршаллові острови), 57 країн, в тому числі Україна, при голосуванні утрималися.

Коментуючи позицію офіційного Києва, в українському МЗС закликали не прирівнювати до пособників нацизму тих, хто боровся за свободу і незалежність України: "Деякі зарубіжні політики хотіли б прирівняти до пособникам нацизму тих, хто в украй важких історичних умовах боровся за свободу і незалежність України. Українське суспільство не сприймає таких спрощених підходів"

Олег Волошин тоді зазначив, що Україна, як і більшість інших країн-учасниць антигітлерівської коаліції, які також не підтримали цей документ, просить більш виважено ставитися до таких делікатних питань історії: "При цьому українська держава однозначно виступає проти спроб героїзації нацизму, як і сталінізму".

Зазначимо, що такого роду резолюція щороку ухвалюється на ГА ООН з 2005 року за ініціативою Росії. Торік на підтримку документа проголосували 129 делегацій, три - "проти" (США, Палау, Маршаллові острови) і 52 утрималися - зокрема країни Євросоюзу, Україна, Молдова, Грузія.

Делегація США традиційно голосує "проти", мотивуючи свій підхід тим, що резолюція нібито суперечить принципам свободи висловлювання думок, а методами кримінального покарання з нацизмом боротися не можна.

Читайте також: "Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше судять червоних"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.