Роботи з реставрації собору у Новомосковську триватимуть іще 2 роки

У м. Новомосковську (Дніпропетровська обл.) через місяць буде відкрито Присоборну площу Свято-Троїцького собору, що дасть змогу відновити історичні межі дерев'яної пам'ятки архітектури ХVIII століття.

Це пообіцяла прес-служба Дніпропетровської ОДА, повідомляє "Інтерфакс".

"Роботи з реставрації складні та тривалі, але собор буде повністю відновлено за 2-2,5 роки, - повідомив голова ОДА Олександр Вілкул. - Вже через місяць буде відкрито Присоборну площу, яка дасть змогу відновити історичні межі унікальної пам'ятки архітектури України та Європи".

За словами чиновників, роботи з реконструкції Присоборної площі вже виконано на 80%.

Остання повна реставрація собору відбулася в 1888 році. Протягом 2010-2011 рр. було здійснено всі необхідні дослідження й залучено найкращі наукові інститути України та розроблено проект реставрації.

У 2012 році на виконання будівельно-монтажних робіт виділено 10 млн грн. Загальна вартість реставрації - 29 млн грн.

Як відомо, у липні 2011 року собор перебував у критичному стані.

Свято-Троїцький собор у Новомосковську - унікальний шедевр української архітектури. Він входить до державного реєстру національного культурного надбання України. Він виконаний у стилі українського козацького бароко і є єдиним дерев'яним собором в Україні.

Собор, збудований без жодного цвяха у 1775-78 роках на козацькі кошти (одними з фундаторів були організатори колонізації Кубані Антін Головатий і Захарій Чепіга), у радянські часи використовувався як склад. Він вважається прообразом храму, описаного у романі Олеся Гончара "Собор".

Унікальність архітектурної ідеї собору полягає в розташуванні дев’яти веж-бань. На храм можна дивитися з будь-якого боку й під будь-яким кутом, і все одно буде видно лише вісім бань із дев’яти.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.