Харківський депутат презентував фотоальбом про історію Києва

У Києві презентували фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну", в якому з різних архівів світу зібрано унікальні фотоматеріали про історію столиці з початку ХХ століття до сьогодні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну" є плодом п'ятирічної роботи, під час якої ініціативна група вела переговори про отримання матеріалів з архівами, розташованими в Німеччині, Італії, Франції, Росії та Україні, повідомив депутат Харківської міськади Габріель Михайлов.

За словами депутата, багато фотографій купували на аукціонах в Інтернеті, при цьому приватні колекціонери не дуже хотіли співпрацювати.

"Ми працюємо і з приватними колекціонерами, але вони дуже важко розстаються зі своїми фотографіями, і якось неохоче презентують їх для того, щоб публікувати і показувати історію", - поскаржився Михайлов.

Фотохудожник Володимир Бисов також зазначив, що під час створення фотоальбому укладачі зіткнулися з низкою складнощів, обумовлених історичними аспектами.

"Більшість фотографій із німецьких матеріалів або з німецьких архівів, - сказав фотохудожник. - Цьому є просте пояснення, якщо згадати рівень розвитку Німеччини на той момент, і яка кількість робилася в Німеччині в "любительському" плані перед війною. І друга тема, це те, що в наших військах фотографувати було заборонено. За фотоапарат моглис сильно покарати просту людину".

Водночас Бисов повідомив, що проект "Київ" отримав великі відгуки від киян, зокрема в архітектурному середовищі.

За його словами, багато хто з його знайомих-архітекторів дуже уважно поставився до ідеї створення цієї книжки, а деякі віддавали з власних колекцій фотографії безоплатно.

Також багато хто з них допомагав укладачам книжки встановити місце розташування будівель, відображених на фото, та співвіднести його із сучасними будівлями в місті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.