Харківський депутат презентував фотоальбом про історію Києва

У Києві презентували фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну", в якому з різних архівів світу зібрано унікальні фотоматеріали про історію столиці з початку ХХ століття до сьогодні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну" є плодом п'ятирічної роботи, під час якої ініціативна група вела переговори про отримання матеріалів з архівами, розташованими в Німеччині, Італії, Франції, Росії та Україні, повідомив депутат Харківської міськади Габріель Михайлов.

За словами депутата, багато фотографій купували на аукціонах в Інтернеті, при цьому приватні колекціонери не дуже хотіли співпрацювати.

"Ми працюємо і з приватними колекціонерами, але вони дуже важко розстаються зі своїми фотографіями, і якось неохоче презентують їх для того, щоб публікувати і показувати історію", - поскаржився Михайлов.

Фотохудожник Володимир Бисов також зазначив, що під час створення фотоальбому укладачі зіткнулися з низкою складнощів, обумовлених історичними аспектами.

"Більшість фотографій із німецьких матеріалів або з німецьких архівів, - сказав фотохудожник. - Цьому є просте пояснення, якщо згадати рівень розвитку Німеччини на той момент, і яка кількість робилася в Німеччині в "любительському" плані перед війною. І друга тема, це те, що в наших військах фотографувати було заборонено. За фотоапарат моглис сильно покарати просту людину".

Водночас Бисов повідомив, що проект "Київ" отримав великі відгуки від киян, зокрема в архітектурному середовищі.

За його словами, багато хто з його знайомих-архітекторів дуже уважно поставився до ідеї створення цієї книжки, а деякі віддавали з власних колекцій фотографії безоплатно.

Також багато хто з них допомагав укладачам книжки встановити місце розташування будівель, відображених на фото, та співвіднести його із сучасними будівлями в місті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.