Спецпроект

Громадський комітет розпочинає вшанування жертв Голодомору

Сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Цього року 24 листопада в Україні та в усьому світі відбудуться поминальні заходи в честь 79-х роковин Голодомору. На першому засіданні Комітет розробить цьогорічний план пам’ятних заходів, а також програму діяльності Комітету на наступний рік у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору у 2013 році.

Участь, зокрема, візьмуть академік Ігор Юхновський, Ольга Богомолець, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Ніна Матвієнко, професор Володимир Василенко, єпископ Євстратій (УПЦ КП), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та інші діячі наукового, мистецького та громадського життя країни.

Час і місце: засідання проходитиме 6 листопада у приміщенні Музею української звитяги Києво-Могилянської академії (вхід із вул. Г. Сковороди до Церкви Святого Духа). Початок о 16:00.

Під час засідання відбудеться обговорення нової книги історика Андрія Козицького "Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті", де комплексно розглянуто та проаналізовано причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті. 

Довідка:

До складу комітету увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.