Ідеологи відродження СРСР навчають Севастополь історії. ФОТО

На Приморському бульварі Севастополя рухом "Суть времени" проведена вулична фотовиставка, присвячена 71-ій річниці початку оборони Севастополя 1941-1942 років.

Про це повідомляє прес-служба руху з Криму.

За день виставку подивилися понад 2 тисячі людей. Також під час акції активісти руху роздавали листівки з історичною довідкою, що "розповідає про подвиг героїв-севастопольців і значення їхнього подвигу для Перемоги".

 Фото: "Суть времени"

Гостем акції була Тетяна Александер - донька командира 30-ї бронебаштової батареї Георгія Александера, який загинув у застінках гестапо в 1942 році.

За повідомленням руху, фотовиставку відвідав голова Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Яцуба.

 

11 листопада захід буде організовано повторно на тому ж місці.

"Суть времени" - громадський рух ідеолога створення "СРСР 2.0" Сєрґєя Курґіняна. Основна мета діяльності організації - "відтворення духовної і культурної єдності та захист спільних історичних і культурних цінностей на всьому радянському просторі".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.