ДОПОМОЖІТЬ ЗНАЙТИ МОГИЛИ ВОЇНІВ АРМІЇ УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" закликає українців піти на кладовище і допомогти виявити могили ветеранів Армії УНР.

Про це йдеться у зверненні благодійної ініціативи "Героїка", уривки з якого публікує ІП:

"Щороку по всій Україні зникають сотні старих поховань. Затираються написи, руйнуються та занепадають старі могили. З кожним днем зменшуються шанси відшукати місця вічного спочинку тих людей, які у 1917-1921 рр. зі зброєю у руках воювали за незалежність України.

За даними “Героїки” на території нашої держави знаходяться сотні могил ветеранів Армії УНР, які померли своєю смертю у глибокій старості. Майже завжди українські ветерани приховували своє минуле. На їх пам’ятниках немає жодних написів, які б давали зрозуміти, хто насправді лежить під хрестом.

Мізерна кількість матеріальних пам’яток збройної боротьби підживлює міфи українофобів про те, що Центральна та Східна Україна не воювали за самостійність нашої батьківщини. Мовляв, немає слідів боротьби – значить, її і не було.

Якщо у найближчі декілька років не вжити системних заходів з пошуку та обліку цих поховань – вони будуть назавжди втрачені не лише для нас, але й для наступних поколінь українців.

Звертаємось до всіх небайдужих з проханням допомогти відшукати могили ветеранів Армії УНР. Благодійна ініціатива "Героїка" здійснює постійні архівні дослідження, вивчає діаспорну мемуаристику, проводить краєзнавчі експедиції. Ми володіємо власною базою даних воїнів Армії УНР, УГА та державних службовців УНР та ЗУНР.

Наразі у нашому розпорядженні є понад 2 000 біографічних довідок. Реєстр охоплює уродженців всіх областей України та всіх українських етнічних територій, що опинились за межами сучасного державного кордону.

База даних постійно поповнюється. Місця поховання переважної більшості осіб, що фігурують у цій базі даних, досі не встановлено.

Чим Ви можете допомогти?
1. Оглянути поховання на цвинтарі Вашого міста, селища чи села.
2. Скласти список тих могил, в яких спочивають чоловіки з датою народження від 1870 до 1904 рр. (ті, хто теоретично міг служити в Армії УНР).

Наприклад:
Кладовище села Колонщина Макарівського р-ну Київської обл.

Лозовий Тихін Федорович, 1873-1965
Ткаченко Павло Васильович, 1898-1950
Федоришин Ігор Ананійович, 1894-1969
Шевченко Юрій Якович, 1897-1956
Ященко Мусій Кузьмич, 1890-1986

3. Надіслати цей список електронною поштою (окремим документом Word) на адресу: heroic.spirit@gmail.com

Далі ці списки пройдуть перевірку згідно з нашою базою даних. Якщо буде виявлено, що в могилі похований воїн Армії УНР – поховання буде взяте на облік благодійною ініціативою "Героїка". В разі потреби буде встановлено пам’ятник або проведено ремонт існуючого".

----------------------------------------------

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.