ДОПОМОЖІТЬ ЗНАЙТИ МОГИЛИ ВОЇНІВ АРМІЇ УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" закликає українців піти на кладовище і допомогти виявити могили ветеранів Армії УНР.

Про це йдеться у зверненні благодійної ініціативи "Героїка", уривки з якого публікує ІП:

"Щороку по всій Україні зникають сотні старих поховань. Затираються написи, руйнуються та занепадають старі могили. З кожним днем зменшуються шанси відшукати місця вічного спочинку тих людей, які у 1917-1921 рр. зі зброєю у руках воювали за незалежність України.

За даними “Героїки” на території нашої держави знаходяться сотні могил ветеранів Армії УНР, які померли своєю смертю у глибокій старості. Майже завжди українські ветерани приховували своє минуле. На їх пам’ятниках немає жодних написів, які б давали зрозуміти, хто насправді лежить під хрестом.

Мізерна кількість матеріальних пам’яток збройної боротьби підживлює міфи українофобів про те, що Центральна та Східна Україна не воювали за самостійність нашої батьківщини. Мовляв, немає слідів боротьби – значить, її і не було.

Якщо у найближчі декілька років не вжити системних заходів з пошуку та обліку цих поховань – вони будуть назавжди втрачені не лише для нас, але й для наступних поколінь українців.

Звертаємось до всіх небайдужих з проханням допомогти відшукати могили ветеранів Армії УНР. Благодійна ініціатива "Героїка" здійснює постійні архівні дослідження, вивчає діаспорну мемуаристику, проводить краєзнавчі експедиції. Ми володіємо власною базою даних воїнів Армії УНР, УГА та державних службовців УНР та ЗУНР.

Наразі у нашому розпорядженні є понад 2 000 біографічних довідок. Реєстр охоплює уродженців всіх областей України та всіх українських етнічних територій, що опинились за межами сучасного державного кордону.

База даних постійно поповнюється. Місця поховання переважної більшості осіб, що фігурують у цій базі даних, досі не встановлено.

Чим Ви можете допомогти?
1. Оглянути поховання на цвинтарі Вашого міста, селища чи села.
2. Скласти список тих могил, в яких спочивають чоловіки з датою народження від 1870 до 1904 рр. (ті, хто теоретично міг служити в Армії УНР).

Наприклад:
Кладовище села Колонщина Макарівського р-ну Київської обл.

Лозовий Тихін Федорович, 1873-1965
Ткаченко Павло Васильович, 1898-1950
Федоришин Ігор Ананійович, 1894-1969
Шевченко Юрій Якович, 1897-1956
Ященко Мусій Кузьмич, 1890-1986

3. Надіслати цей список електронною поштою (окремим документом Word) на адресу: heroic.spirit@gmail.com

Далі ці списки пройдуть перевірку згідно з нашою базою даних. Якщо буде виявлено, що в могилі похований воїн Армії УНР – поховання буде взяте на облік благодійною ініціативою "Героїка". В разі потреби буде встановлено пам’ятник або проведено ремонт існуючого".

----------------------------------------------

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.