В ЛИТВІ ПОЧАЛИ ПУБЛІКУВАТИ СПИСОК АГЕНТІВ КГБ

На спеціальній сторінці в інтернеті почалася публікація реєстраційного журналу архівних справ КГБ про завербованих у Литовській РСР співробітників. Загалом у журналі - 1669 прізвищ. Публікуватимуть по 40 в місяць.

Про це повідомляє Delfi.lt з посиланням на Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви.

В журналі, який почали заповнювати у 1987 році, наведені дані про 1669 агентів, інформаторів та інших таємних співробітників Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР, завербованих з 1940 по 1979 роки.

Вказуються особисті дані людини, агентурні "псевда", рік вербування, підрозділ, що здійснював вербування, і номер архівної справи.

У центрі дослідження геноциду і опору зазначили, що невідомо, за яким принципом і з якою метою створювався цей журнал.

При уважнішому дослідженні архівних та інших джерел про осіб, що є у списку, встановлено, що частина завербованих не працювали агентами.

Є думка, що вони дали офіційну згоду на співпрацю тільки для того, щоб вирватися від уваги чекістської спецслужби. Не можна виключати і вірогідність того, що ці люди були внесені в список з оперативними цілями або для компрометації.

Як стверджує Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви, КГБ іноді (а в період озброєного опору навіть часто) свідомо поширював інформацію про уявну співпрацю людини зі спецслужбою.

Подивитися список агентів можна на сайті "Kgbveikla.lt".

Дані реєстраційного журналу публікуватимуться частинами, не більше ніж 20 осіб щодва тижні. Таке обмеження пояснюється прагненням ретельно дослідити список - з метою встановити обставини співпраці кожної згаданої людини і її конкретну діяльність.

Прізвища осіб, що пройшли люстрацію, не публікуватимуться, оскільки таємниця цієї інформації захищається законом про люстрацію.

Як відомо, у травні цього року литовський уряд почав готуватися до переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Інтернет-портал Kgbveikla.lt ("Діяльність КГБ у Литві") був представлений особисто прем'єр-міністром Литви у травні 2011 року.

Дивіться також:

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

Посол Литви в Україні: "Як ми долаємо наслідки тоталітаризму"

Голова Служби безпеки Литви - колишній "лісовий брат", сидів 37 років

Люстрація по-грузинськи. Законодавча база (переклад)

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.