На Майдан вивели історичну військову техніку

На Майдані Незалежності відбувся військово-міліцейський парад з нагоди 69-ї річниці визволення Києва від нацистів.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Парад пройшов з демонстрацією історичної техніки та показовими виступами спецпідрозділів МВС України.

По головній вулиці Києва суботнім ранком проїхала історична техніка часів ВВВ: танк випуску 1944 року, знаменита "Катюша", штабні автомобілі Червоної Армії, легкі броньовані автомобілі. Урочистим маршем пройшли парадні розрахунки МВС - курсанти у військовій формі піхотинців і льотчиків.

Під звуки зведеного оркестру МВС свої вміння продемонстрували кавалеристи патрульної служби київської міліції, кінологи. Показово затримували імпровізованих злочинців співробітники спецпідрозділів "Титан", "Сокіл", "Омега" і "Кобра".

Відповідаючи на запитання журналістів, чому саме українська міліція вітає ветеранів із звільненням Києва від нацистів, командувач Внутрішніми військами МВС України Станіслав Шуляк розповів: "Формування міліції після війни проводилося за рахунок фронтовиків, завдяки їм була створена міліція післявоєнного часу".

За його словами, на святковий захід були запрошені ветерани та всі бажаючі подивитися святковий парад.

Однак дійство зібрало небагато киян і гостей столиці. Подивитися на парад, в основному, прийшли молоді люди, які неохоче визнавали, що вони курсанти міліцейської академії. Ветеранів Великої Вітчизняної війни, для яких, власне, і повинні проводитися подібні заходи, було небагато.

"День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників" святкується 6 листопада.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.