В неділю реконструюватимуть звільнення Києва від нацистів

4 листопада у Києві відбудеться міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ!", присвячений 69-ій річниці звільнення столиці від нацистів.

В заході візьмуть участь члени військово-історичних клубів України, Росії, Білорусі, Естонії, Литви, Чехії та інших країн - загалом близько 800 людей.

4 листопада о 12:00 на київському мототреку "Пирогово" (вул. Червонопрапорна, 188) відбудеться реконструкція одного з боїв, які відбувалися саме в ці дні 1943-го під Києвом.

В ході бою буде задіяно велику кількість важкого озброєння, авто-, мото- і бронетехніки, артилерію, авіацію і кавалерію. Учасники наочно продемонструють дії різних підрозділів супротивних армій.

 Фестиваль "Даєш Київ!" торік. Фото: rkka.kiev.ua

Згідно зі сценарієм, реконструюються бойові дії зведеного загону полковника Слівіна (71-ша стрілецька дивізія Першого Українського фронту). 4-6 листопада 1943 року полк діяв у відриві від головних сил 38-ої армії, яка вела наступ із Лютізького плацдарму.

Бої загону були одним із найважливіших елементів наступальної операції зі звільнення Києва. Підрозділ Слівіна став на дорозі ворожих резервів, перекидання яких з Букринського плацдарму противник розпочав відразу ж після удару радянських військ з Лютізького плацдарму 3 листопада 1943 року.

Організатори заходу: громадська ініціатива "Київський клуб "Червона Зірка" разом із Національною кіностудією імені Довженка за підтримки КМДА.

Дивіться інші реконструкції клубу "Червона Зірка":

Танки в снігу. Бої за Київ узимку 1943-44 років. ФОТО

Травень 1945-го. Як українці зустрілися з американцями. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.