Балабанов зніме кіно про бандитську молодість Сталіна

Російський кінорежисер Алєксєй Балабанов, відомий картинами "Брат" і "Брат-2", зніме фільм про кримінальну молодість диктатора Сталіна.

Про це повідомляє "Телеграф" із посиланням на продюсера майбутнього фільму Сєрґєя Сєльянова.

За словами продюсера, вони вже обговорили з Балабановим сценарій майбутнього фільму.

 

"Балабанову дуже сподобався Тбілісі, і він хоче знімати у Грузії кіно про бандитську молодість Сталіна", - зазначив Сєльянов.

Реєстраційна карта на Сталіна з архіву таємної поліції (Санкт-Петербург, 1911 рік)

Як відомо, минулого тижня у Грузії було відновлено пам'ятник Сталіну.

Керівник СРСР (1924-1953 рр.) Йосип Сталін на зорі своєї партійної кар'єри у 1910-х брав участь у нападах на поштові установи Російської імперії - зокрема, на карету казначейства у червні 1907 року у Тбілісі. При цьому п'ятеро людей загинули і 16 було поранено, експропріаторам дісталося 250 тисяч царських рублів.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.