На території УПЦ КП працювали "чорні археологи"? - Бригинець

Сьогодні активісти, які прорвалися на територію будівництва за адресою пров. Десятинний, 3-5, виявили незаконні археологічні розкопки.

Люди, які виконують їх, відмовилися надати дозвіл, що засвідчив би право проводити археологічні розкопки та їхню кваліфікацію, повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Після закінчення прес-конференції щодо запланованого будівництва на підмурках Десятинної церкви, яка відбулася біля цих же залишків храму, активісти пішли до іншої гарячої точки, що знаходиться поруч – Будиночка настоятеля, який стоїть на підмурках Княжого палацу, - розповів депутат. - Як виявилося, під прикриттям будівельних робіт там ведуться незаконні розкопки".

Нині Будиночок настоятеля втратив статус пам’ятки і його демонтують.

"Якщо згадати, то на місцях значної кількості будівництв в історичних зонах Києва за останні роки чомусь не було оприлюдненого інформації щодо суттєвих археологічних та історичних знахідок, - зазначив депутат. - Припускаю, що знахідки насправді були, але опинилися в руках "чорних" археологів та колекціонерів".

Будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Тепер історичні будинки зносяться, а на відведеній території заплановане будівництво.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.