Спецпроект

У Львові годували "стравами" часів Голодомору. ФОТО

В центрі Львова, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, людей пригощали стравами, якими українці харчувалися в часи Голодомору 1932-33 рр.

Про це повідомляє кореспондент ІП Валерій Шмаков зі Львова.

Прямо на площі накрили стіл із "стравами" та пропонували частуватись ними всіх охочих.Таким чином активісти хотіли нагадати про жахливі події тих років.

Організатором акції виступив громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Всі фото: Валерій ШМАКОВ

Страви були приготовані буквально із "підножного корму", оскільки якихось інших компонентів в ті часи українці просто не мали.

Зокрема, до страви під назвою "Кора дуба з льоном" входили такі складники: подрібнена кора дуба запарена, насіння льону, подрібнена та запарена ромашка та маленька жменька кукурудзяної крупи.

 

А кропив'яний корж був спечений із ошпареної окропом кропиви та кульбаби, запареної пшениці, залитої затіркою (невеликою кількістю муки, розведеної у воді). За словами організаторів - мабуть, найсмачніша страва серед усіх представлених.

 

Інші страви на смак були мов тирса. Наприклад, жолуді з корою дуба (очищені від лушпиння та ретельно подрібнені жолуді, подрібнена кора дуба, все це вимішується у воді з невеликою кількістю муки).

 

Також львів'ян пригощали гіркими на смак хлібцями з каштанів та насіння кропу (очищений від шкірки та подрібнений каштан, запарене насіння кропу, невелика кількість запареної пшеничної крупи для в’язкості).

 

За словами організаторів, відшукати автентичні рецепти страв, які готували українці у той далекий період було непросто. Довелось відшуковувати їх у книгах-мемуарах та спогадах очевидців.

Читайте також: "Очерет, павуки і лелеки. Що їли українці в 1932-33 рр."

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.