Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ВІДКРИЛА РОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР

На "Історичній Правді" з'явився спецпроект, присвячений голоду в Українській РСР та інших частинах Радянського Союзу в 1932-33 роках.

На сторінці нового розділу планується розміщення спогадів очевидців, статей науковців і публіцистів, документів, фотографій, матеріалів закордонної преси, книг українських і іноземних авторів, статистичну інформацію тощо.

Інтернет-адреса спецпроекту - istpravda.com.ua/themes/holodomor

Сторінка з'явилася завдяки небайдужим громадянам, які відгукнулися на заклик редакції ІП про допомогу у створенні спецпроекту.

Загалом за 8 місяців на рахунок спецпроекту надійшло близько 13 тисяч гривень. Повний перелік жертводавців, за їхнього бажання, буде оприлюднений на сайті.

Пожертви витрачаються на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько, а також гостьовий редактор ІП Олександр Зінченко.

Як відомо, раніше на "Історичній Правді" з'явилися спецпроекти "Голокост", "Музеї" і "Катинь".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.