Спецпроект

Режисер фільму "Soviet Story" написав дисертацію про Голодомор

Едвінс Шноре, автор та режисер відомого у світі документального фільму про злочини комуністичного режиму "Радянська історія" ("The Soviet Story"), написав дисертацію про Голодомор.

Про це він розповів під час міжнародної конференції "Об’єднана Європа — спільна історія" у Вільнюсі, повідомляє ЦДВР.

Латвійський історик Едвінс Шноре в рамках міжнародної наукової конференції "Об’єднана Європа — спільна історія", яка проходила у Сеймі Литовської Республіки з участю прем’єр-міністра Литви, виступив із доповіддю про історію Голодомору в Україні.

Тема виступу — "Західна реакція щодо Голодомору на початку 1930-х років".

Науковець підкреслив, що радянський режим робив усе, щоб заперечити існування голоду.

Попри це, за словами Шноре з електронних архівів газет із багатьох країн, зокрема Великобританії, Франції, Канади, США, Німеччини, Швейцарії, Норвегії та країн Балтики видно, що між 1932-33 роками вони надрукували кілька сотень статей, листів до редакторів та інших публікацій щодо голоду в Україні і радянської економічної політики, що його спричинила".

"Парадоксально, що найбільш ґрунтовні репортажі про Україну в роки Голодомору були опубліковані західними кореспондентами, які базувалися за кордоном СРСР, зазвичай у найближчих країнах — балтійських, — зауважує історик. — Наприклад, журналісти впливових "The Times" (Британія), "The Chicago Daily Tribune" та "French Journal des Debats" (США) інформували про Голодомор з Риги".

Пан Шноре розповів, що Радянський Союз організовував піар-акції — поїздки по "ситих українських селах", залучав до участі в брехні про відсутність голоду провідних журналістів, як, наприклад, Волтера Дюранті з "The New York Times", який у приватних розмовах визнавав вбивство голодом близько 10 мільйонів осіб, але в статтях заперечував Голодомор.

Зазначимо, що отриману Дюранті Пулітцерівську премію досі не відкликали.

"Сховати факт голоду було дуже важливо для Сталіна, адже багато відомих західних інтелектуалів підтримували радянський режим, - заявив історик. - Відомий французький письменник Ромен Роллан, наприклад, щомісяця жертвував 5000 франків радянському посольству в Парижі. Коли його запитали про Голодомор в Україні, він сказав: "Я не хочу нічого про це чути. Я турбуюся за більшу небезпеку — гітлеризм".

А Бернард Шоу, нобелівський лауреат, заперечував голод навіть після свого візиту до СРСР. Відомий тогочасний журналіст Ґарет Джоунс після розмов із селянами в Україні написав, що, окрім Сталіна, людиною, яку найбільше ненавидять в Росії, є Бернард Шоу, що описував повні їжі селянські комори.

Підводячи підсумок, Едвінс Шноре підкреслив, що, незважаючи на надзвичайну активність радянської пропаганди, світова громадськість було добре проінформована про геноцид в Україні, здійснений радянською владою.

Також естонський дослідник зазначив, що вже завершив написання своєї дисертаційної праці про Голодомор, яку він захищатиме у Ризі.

Міжнародна наукова конференція "Об’єднана Європа — спільна історія" організована комісією з оцінки злочинів радянського і нацистського окупаційних режимів у Литві з участю науковців та представників литовського сейму та Європейського Парламенту 16-17 листопада 2012 року.

Уривок із фільму Едвінса Шноре "Soviet Story" дивіться у розділі "ВІДЕО".

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.