Спецпроект

Премію Джеймса Мейса отримав Олександр Палій

Український політолог і публіцист Олександр Палій став цьогорічним лауреатом премії імені Джеймса Мейса, яку традиційно вручають в Києві у дні пам'яті Голодомору.

Про це повідомляє BBC з посиланням на газету "День", яка й ініціювала премію Мейса.

"Олександр Палій володіє широким спектром історичних матеріалів, починаючи від ХІІІ століття і до подій сьогодення, і демонструє великий діапазон своїх можливостей", - пояснив голова громадської ради премії політичний діяч Юрій Щербак.

Володар нагороди походить із Черкаської області, йому 38 років, він є випускником Києво-Могилянської академії.

Олександр Палій є автором 3-ох книг - "Ключ до історії України" (2005), "Навіщо Україні НАТО" (2006), "Історія України" (2010). Написав приблизно 70 наукових і 700 газетних та журнальних публікацій.

Олександр Палій на "Історичній Правді"

"Відзнака Джеймса Мейса – це одна з найвищих премій України, оскільки Шевченківська державна премія скомпрометувала себе, ставши знаряддям політичних ігор. Звісно, нагорода виходить поза межі дослідників, які займаються Голодомором чи окремими геополітичними питаннями України", - сказав Юрій Щербак.

Премію імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція" заснували в 2008 році з нагоди 75-их роковин Голодомору 1932-1933 років з ініціативи головного редактора української газети "День" Лариси Івшиної.

Першим лауреатом премії був кандидат філософських наук, кореспондент газети "Флот України" Ігор Лосєв. В 2010-му її здобув науковий співробітник Інституту історії Ігор Сюндюков, а минулого року - публіцист і політолог Сергій Грабовський.

За словами засновників, премію присуджують авторам нових публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу та визнанню Голодомору геноцидом українців.

Цією темою тривалий час займався американець індіанського походження Джеймс Мейс, який 1993-го року переїхав жити до Києва і помер в 2004-му.

До того дослідник голодомору працював разом із Робертом Конквестом, автором книги "Жнива скорботи", і був керівником комісії юристів та істориків при Конгресі США, які давали оцінку Голодомору 1932—1933 років.

"Його зусилля призвели до моральних і навіть фізичних гонінь на нього та інших дослідників", - розповідає дружина дослідника, Наталія Дзюбенко-Мейс.

Джеймс Мейс заснував акцію "Свічка у вікні", викладав у Києво-Могилянській академії і посмертно був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня.

На відміну від однозначних оцінок дослідника, всередині України та в світі наразі немає одностайної визначеної позиції щодо того, чи був Голодомор геноцидом українців.

В суботу, 24 листопада, в Україні традиційно вшановуватимуть людей, які загинули в роки Голодоморів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.