Спецпроект

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" видала спогади про Голодомор російською мовою

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору в Києві відбудеться презентація книги радянського функціонера Дмитра Гойченка "Червоний апокаліпсис: крізь розкуркулення і Голодомор".

Видання містить унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Свої спогади Дмитро Гойченко (1903-1993) написав наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми.

Сам автор належав до партійно-радянської номенклатури, тому володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві.

"Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору", — йдеться у передмові видання.

 Обкладинка українського видання Гойченка (2012)

Рукописи Дмитра Гойченка були випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США). У них збереглися детальні описи людиноненависницького комуністичного режиму.

У презентації візьмуть участь: громадський діяч, дисидент Євген Сверстюк; журналіст Петро Марусенко; поет і видавець Іван Малкович; співкординатор Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Іван Васюник.

Модератор — історик, член Громадського комітету Володимир В’ятрович.

Час і місце заходу: 23 листопада, 14:00, Спілка письменників України (Київ, вул. Банкова, 2).

Книга вийшла у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

"Це єдина книжка, яку наше видавництво свідомо публікує в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова), - йдеться в передмові. - Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в "комуністичний рай"...".

Дизайн обкладинки здійснено за мотивом відомого постера Музею комунізму в Празі.

Обкладинка російського видання (2006). Фото: kak.ru

Уривки з мемуарів Дмитра Гойченка (російське видання 2006 року) читайте тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.