Спецпроект

Збирають пшеницю для випічки символічного хліба

Представники молодіжних громадських організацій вийшли на вулиці Києва із закликом до киян допомогти зберегти історичну пам’ять про події 1932-1933 років.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху. 

Учасники акції пропонували перехожим зробити символічну пожертву на придбання лампад та свічок, які запалять біля пам’ятних знаків жертвам Голодомору 24 листопада.

Охочі мали змогу не лише долучитися гривнею, але й одночасно наповнити величезні прозорі колби зернами пшениці.

Із зібраного зерна згодом спечуть хліб як символ колективної пам’яті, який розділять та роздадуть між усіма учасниками жалобних заходів 24 листопада.

"Саме взаємодопомога допомогла українцям пережити геноцид, - зазначив один із організаторів акції, історик, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Володимир В'ятрович. - Сьогодні українці також повинні об’єднати зусилля, аби зберегти пам’ять про цей злочин, яка є єдиною гарантією, що він ніколи не повториться".

Традиційно в останню суботу листопада в усіх областях України відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.

В акції взяли участь:

- співаки: Леся та Галина Тельнюк (гурт "Сестри Тельнюк"), Вадим Красноокий (гурт "Mad Heads XL"), Олександр Ярмола (гурт "Гайдамаки");

- видавці та письменники брати Капранови.

Аналогічні акції відбуваються також у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Сумах, Тернополі, Харкові, Черкасах, Чернівцях. 

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні закликає киян та гостей столиці прийти 24 листопада о 14:00 до метро "Арсенальна" і взяти участь у жалобній ході до Національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні", спільно пом’янути мільйони загиблих та о 16:00 разом з усією країною та українцями в 32 державах світу запалити свічку пам’яті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.