На Печерську знайдено могилу матері Мазепи

Під будівлею Мистецького арсеналу в Києві знайдено останки ігумені Києво-Печерського Вознесенського монастиря Марії Магдалини (до чернецтва - Марина Мокієвська) - матері гетьмана Івана Мазепи.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на КП.

За даними секретаря настоятельки Фроловського монастиря Херувіми, раніше на місці Мистецького арсеналу був розташований Києво-Печерський Вознесенський монастир, ігуменею в якому була мати Мазепи.

"У 1712 році, за п'ять років після смерті матері гетьмана, на місці монастиря вирішили побудувати завод "Арсенал". І за наказом Петра І храм переїхав з Печерська на Поділ - тепер це наш Фроловський монастир", - заявила черниця.

Коли на території заводу "Арсенал" вирішили зробити культурний центр, там стали проводити археологічні розкопки. Так було знайдено поховання черниць, у тому числі матері Мазепи. Загалом під Арсеналом знайшли більш як 260 поховань.

Прах черниць і матері Мазепи буде перепоховано на території Фроловського монастиря з благословення митрополита Київського, глави УПЦ МП Володимира.

За даними істориків, Марина Мокієвська народилася імовірно між 1617 і 1621 роком у старовинному шляхетському православному роді біля Білої Церкви. Взяла шлюб зі Степаном-Адамом Мазепою не пізніш за 1638 рік. Народила двох дітей - сина Івана і дочку Олександру.

Після смерті чоловіка в 1665 році присвятила себе громадському і церковному життю. Була членом Луцького Хрестовоздвиженського братства. За припущенням, у 1674 або 1675 році прийняла постриг із ім'ям Марії Магдалини.

У 1686 році вже була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського жіночого монастиря. З 1687 року вона стала ігуменею Глухівського Преображенського жіночого монастиря.

Дивіться також:

Мазепа і Бандера можуть бути героями України

"Иван Мазепа и Российская империя. История "предательства"

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави?

У Полтаві ставлять п'єсу про зрадників-мазепинців

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батурина, ще цілий. ФОТО

Всі матеріали ІП на тему "Мазепа"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.