Спецпроект

У Музей Єсеніна повернулися диван і крісло Айседори Дункан

Після тривалої реставрації в Державний музей-заповідник Сергія Єсеніна з Москви повернулися два експонати - диван і крісло Айседори Дункан.

Про це пише news.mail.ru

 

Диван з підлокітниками у формі лебедів початку XIX століття і крісло початку XIX століття належали дружині Сергія Єсеніна, знаменитій американській танцівниці Айседорі Дункан. Експонати були представлені в літературному музеї з дня його відкриття.

Крісло і диван були придбані для музейної колекції у перекладача та директора школи-студії Айседори Дункан Іллі Шнейдера, який супроводжував американську танцівницю в Радянській Росії.

З плином часу стан предметів погіршився, і виникла загроза їх руйнування.

Рішення про передання дивана і крісла на реставрацію було прийнято в 2009 році. Протягом трьох років реставраційні роботи велися групою фахівців під керівництвом Р. С. Студеннікова.

В ході реставрації були виявлені невідомі раніше деталі. Первісна оббивка дивана мала іншу колірну гаму й текстуру. На внутрішній стороні тумби дивана знайдено напис "Іван Титов" - як вважають реставратори, це може бути ім'я майстра-червонодеревника.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.