ДВІ КРИМСЬКІ ПАМ'ЯТКИ СТАЛИ ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА СПАДЩИНУ ЮНЕСКО

"Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" і "Культурний ландшафт печерних міст Кримської Готії" включені до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Віктора Вечерського.

Чиновник також нагадав, що у 2003-му році "Бахчисарайський палац кримських ханів" потрапив у попередній список від України.

За словами Вечерського, "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" є розширенням попередньої номінації, в яку, окрім Бахчисарайського палацу, увійшли також історичні пам'ятники на прилеглій території.

Відповідаючи на запитання журналістів, як довго ЮНЕСКО може розглядати питання включення цих об'єктів-кандидатів в основний список Світової спадщини, Вечерський повідомив, що від 2 до 15 років.

Він нагадав, що в списку Світової спадщини ЮНЕСКО Україна представлена ​​п'ятьма своїми об'єктами, а також подала 15 об'єктів-кандидатів на включення до основного списку, які зараз перебувають у попередньому.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.